Як і щороку, 1 вересня у мільйонів дітей починається нова подорож – подорож у Країну знань. Хтось вступає туди вперше, для когось – це остання мандрівка дитинства перед початком дорослого життя. І хоч через військові дії агресора маленькі українці рано подорослішали, шкільна пора залишиться для них одним із найяскравіших періодів у житті.
Сьогоднішні школярі йдуть до навчальних закладів із смартфонами та планшетами у рюкзаках – вони заміняють їм книжки, зошити та ручки. І сучасним дітям важко уявити, що колись було не так: замість зошита грифельна табличка, а книжки заміняли телефон і планшет. Для того, щоб малим і дорослим відвідувачам Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького було легше уявити, як же збиралися до школи 100 років тому, експозицію «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття» було доповнено новим експонатом – дівчинкою-школяркою із с. Богдан на Рахівщині.
Це доповнення було заплановано співробітниками музею уже давно і стало можливим за підтримки Департаменту культури Закарпатської ОВА, який у рамках обласної цільової програми підтримки культури виділив кошти на закупівлю експонатів для музею, в тому числі й дитячого дівочого одягу. Підібравши уже наявні у фондах експонати, завідувачка відділу фондів Анастасія Хома, завідувачка сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова та завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин оформили та доповнили музейну експозицію з метою розповісти про частину шкільної історії нашого краю. Цікавим з цієї точки зору є саморобний дерев’яний пенал, який має досить своєрідну систему відкривання й закривання. Чудовим ілюстративним доповненням є картинки-аплікації, які зображують хлопчика й дівчинку в національному вбранні. Виготовлені вони закарпатською майстринею Валько Ілоною в 1957 р.
Сподіваємося, що ця частина експозиції зацікавить не тільки дітей шкільного віку, а й дорослих.
Анастасія Хома,
завідувачка відділу фондів,
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувачка сектору етнографії
