Оновлення експозиційних колекцій метеликів

    Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Т. Легоцького багатий на різні природничі колекції. Експозиція «Природа Закарпаття» представляє значну частину тваринного світу Карпат. Тут представлені різні класи хребетних та безхребетних тварин. Із безхребетних тварин в фондах музею помітне місце займає ентомологічна колекція, яка нараховує понад 2 тисячі сухих препаратів. З усіх комах найбільшою популярністю користуються метелики. В експозиції представлено 5 ентомологічних коробок: «Метелики Закарпатської низовини» - 2, « Метелики передгір'я Закарпаття», «Метелики гірських районів Закарпаття» та «Денні метелики».

    Гості музею неодмінно зупиняються біля вітрини «Метелики Закарпаття» і з зацікавленням розглядають колекцію . Тут вони зможуть побачити не тільки звичайних, але і червонокнижні види. Заслуговує на увагу метелик Мертва голова або Адамова голова, який належить до сімейства бражників і є самим великим його представником. Може бути, ніхто б особливо і не помічав цього метелика, але в нього є одна дуже примітна особливість. На його тілі і правда зображений людський череп … Все це породило безліч легенд, забобонів і міфів. І деякі з них досить страшні. Вважалося, що саме цей метелик накликає на людей страшні епідемії і руйнівні війни. Такий жарт природи і став причиною того, що наукові факти про цього метелика вивчають куди рідше, ніж різного роду міфи.

    Метелики зберігаються в спеціальних коробках. Кожен експонат наколотий на спеціальну ентомологічну шпильку, добре розправлений і містить етикетку, яка необхідна для збереження наукової цінності. Ці колекції є вже досить давніми і створювались ще за часів Радянського союзу, тому назви метеликів до цього часу були на російській мові. Коробки також мали не зовсім привабливий вигляд. Тому було вирішено їх оновити: змінено етикетки на нові – з українськими та латинськими назвами видів, які перед тим були добре вивірені з сучасною термінологією, також був оновлений сам матеріал коробок і вони набули значно естетичнішого вигляду. Колекції були добре хімічно оброблені, щоб у подальшому захистити біологічний матеріал від шкідників. Після проведеної роботи по відновленню ентомологічної колекції, метелики знову прикрашають експозицію «Природа Закарпаття».

О. Бучмей, ст.науковий співробітник сектору природи

Нові експонати із зони військових дій були передані в музей як свідчення новітньої історії

    Командуванням 15 окремого гірсько-штурмового батальйону передано в Закарпатський краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького зразки залишків вибухової зброї із зони військових дій:

пускова установка від переносного зенітно-ракетного комплексу «Javelin» з маркуванням «ROCKETS UN0182».

штатна укупорка для артилерійських снарядів калібром 122 мм до артилерійської системи «Гвоздика» з написом «уменьшенный 122-230 2С1»

пускова установка від переносного протитанкового комплексу «ФАГОТ»
з маркуванням «9М111M»;

пускова установка від переносного протитанкового
комплексу «КОНКУРС»;

    Відтепер це будуть експонати, що свідчитимуть про злочини російського агресора на нашій землі. Незабаром відвідувачі музею зможуть їх оглянути.

360° панорама одного із підвалів Ужгородського замку, що незабаром буде відкрито для відвідувачів.

360° панорама одного із підвалів Ужгородського замку, що незабаром буде відкрито для відвідувачів.

Posted by Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького on Monday, July 25, 2022

Нові експонати музею

    Фонди Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького постійно поповнюються новими цікавими експонатами. Найкращі з них після наукової оброки потрапляють для перегляду відвідувачів в діючу експозицію.

 

 

    Так, 21 липня 2022 року дружина відомого педагога, доктора філософських наук, професора, академіка Національної академії наук вищої школи України Ф.Ф.Шандора, Т.І.Шандор з доктором історичних наук, професором Р.А.Офіцинським передали в.о. директора музею О.Ю.Шумовській ще кілька предметів з передової російсько-української війни 2022 року, зокрема: шматок від “Граду” та металеві смертоносні уламки ракет. Ці предмети передав з місць запеклих боїв із під Словянська захисник України Ф.Ф.Шандор. Нові експонати, разом з отриманими раніше, найдуть гідне місце в діючій експозиції “Коли гримлять гармати, музи мовчать”.

    Колектив музею щиро вдячний родині Ф.Ф.Шандора за отримані нові артефакти.

Слава Україні!, Героям Слава! 

 

Дирекція музею

Анонс майстер-класу

    Що таке гербарій, для чого він потрібний? Чи може бути гербарій музейним експонатом? Відповіді на ці питання можна буде дізнатися у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького. 26 липня об 11 годині наукові співробітники сектору природи запрошують діток віком 8-12 років на майстер-клас із виготовлення арт-гербарію.

Реєстрація обов’язкова за ном. 0958913062

Найбільша за масштабами екскурсія дітей в Ужгородському замку

    20 липня в Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького завітали 270 школярів із різних куточків Закарпаття, які приїхали на декілька днів до Літньої математичної школи, яка створена на базі Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів. Працівники науково-освітнього відділу провели дітлахам екскурсії по виставкам та експозиціям музею. Діти познайомилися з історією нашого краю та Ужгородського замку, почули багато цікавого про володарів старовинної фортеці і з величезним задоволенням відвідали експозицію природи. Маленькі екскурсанти отримали велике задоволення і дали обіцянку прийти знову.

Відеорепортаж про "Школу юного археолога"

Відеорепортаж про "Школу юного археолога"

Posted by Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького on Wednesday, July 20, 2022

Репортаж про настановну зустріч організаторів проекту: Кіногра живе кіно "Міфи забутих предків"

Щоб проглянути відео - перейдіть за посиланням:
https://fb.watch/emKCOu8msJ/

Карой Мейсарош у епістолярній спадщині Тиводара Легоцького

    20 липня 2022 року виповнюється 201 рік від дня народження відомого угорського полігістора своєї епохи Кароя Мейсароша, життя і діяльність якого тісно повязані з Ужгородом. Він вивчав і цікавився питаннями психології, соціології, історії, історії церкви, історії культури, сільського господарства, лісового господарства, права, правової історії, фінансів, управління, політики та питань церковної політики. Написав загалом 26 книг та опублікував понад 800 досліджень та статей у понад тридцяти журналах. Як фаховий юрист є автором багатьох дисертацій та статей на юридичні теми. Найбільша частина рукописної спадщини Кароя Мейсароша зберігається саме у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім Т. Легоцького.

    Тиводар Легоцький познайомився з Кароєм Мейсарошем ще у 1850-і роки, коли останній переїхав до Ужгорода, відкривши власну адвокатську контору. На той час Легоцькому подарували перше скрупульозне дослідження Мейсароша «Історія русинів Угорщини», надруковане у 1850 р. Цю працю можна побачити в одній з експозицій нашого музею.

    Інтерес науковців викликає рукописне дослідження Кароя Мейсароша, як дослідника історії Ужанщини, де зібрані «Протокольні виступи засідань Ужанського комітату за період визвольної війни під керівництвом Ференца Ракоці ІІ 1703-1711 рр.». Цей рукопис представлений в експозиції «Закарпаття у період з VIII ст. – початку 1920 р.».

    “Історія Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні”, яка побачила світ у Пешті, в друкарні Мора Рата у 1861 році, в якій Карой Мейсарош виступає першим істориком Ужгорода, викладена в 11 розділах. Саме у цій праці і сформована його арс поетика: “напевно ніколи не буду ганьбитися тим, що написав так, як мені підказував бог правди”.

    Про дослідницьку діяльність Кароя Мейсароша в Ужгороді згадує і Тиводар Легоцький. Про це свідчить його листування з багатьма відомими істориками, нумізматами, архіваріусами, як Калман Толі, Йожеф Сіннєї та інші. Так, на прохання Калмана Толі, який цікавився зокрема місцезнаходженням військових архівів Міклоша Берчені, Легоцький13 жовтня 1867 року надсилає з Мукачева листа, де згадує: “Я відвідував ужгородський архів, коли був юристом-стажистом, але жодних досліджень не робив. Проте я знаю, що пан Карой Мейсарош, житель Ужгорода, котрий недавно видав історію міста, переглянув як комітатський, так і єпископський архіви, особливо глибоко досліджуючи останній, на який здебільшого і посилається у своїй роботі. Тому може бути, що він міг би мати можливість надати інформацію з цього приводу…»

    У 1902 р. у Будапешті Йожеф Сіннєї видає об'ємну працю «Життя і твори угорських письменників», у 8-му томі якої знаходиться інформація про К. Мейсароша. Саме Тиводар Легоцький готував автобіографічні матеріали на прохання укладача і автора даного видання, про що свідчить лист до Й. Сіннєї від 9 травня 1885 року.

    Пам'ять Кароя Мейсароша зберігає не тільки вже 5 покоління нащадків, але і наукові співробітники музею, які й надалі досліджуватимуть його спадщину.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства

Відкрилася фотовиставка "Світлолінії"

    15 липня, у переддень відзначення 32-ї річниці Декларації про державний суверенітет України, Спілка фотохудожників Закарпаття презентувала у Карпатському виставковому центрі Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP) фотовиставку «Світлолінії».

    В експозиції представлені творчі доробки п’ятьох світлинописців-фотографів, серед яких Василь Боднар, Олександр Рокосовик, Володимир Татарський, Михайло Пецкович та Володимир Ньорба.

    Учасники вернісажу, відзначивши, що «Світлолінії» – це лінії життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю і гарантується Конституцією України, охарактеризували свої роботи в експозиції.

    Михайло Пецкович: «На виставці представлені мої роботи із альбому з промовистою назвою «Похід, перерваний війною». Отже, глядачі зможуть повернутися до мирного стану, мріяти і планувати про своє майбуття».

    Василь Боднар: «Я б пропонував відвідувачам звернути увагу на назви робіт експозиції «Розірвані пута», «До Світла», «Віднайдений стан» та інші. Можливо, процес споглядання, як окремо взятої роботи, так і всієї експозиції, спонукатиме глядачів надавати  світлинам свої назви».

    Виставка триватиме до 15 серпня 2022 року.