"Берчені - Фест"

 Сьогодні на території Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, проходив фестиваль "Берчені - Фест". Pro Cultura Subcarpathica громадська організація з 2017 року проводить Берченіфест на подвірʼї замку вшановуючи памʼять Міклоша Берчені та його дружини Крістіни Чакі. За правління графського подружжя замок процвітав - вони принесли собою дух освіченого життя, культуру та мистецтво. Граф служив в імператорській армії і брав участь в боях проти Османської імперії. Проявив себе у війні з турками. Восени 1694 року він заручився з 40-річною, дуже красивою і багатою донькою державного судді Іштвана Чакі - Крістіною. Берчені з допомогою французьких військових інженерів і хорватського фахівця Стубіча провів перебудову Ужгородського замку, що надала йому сучасного вигляду.

Цього дня на території замку розташувалися намети, де можна було розважитися дітям та батькам - там народні майстри показували свої майстер-класи з плетіння, вишивки та інших ремесел.

Адміністрація замку

Всесвітній день прибирання

 Працівники комунального закладу "Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького" долучились до міжнародної акції до Всесвітнього дня прибирання "World Cleanup Day" який в Україні відбувається 20 вересня 2024 року під гаслом "Зробимо Україну чистою разом!", з дотриманям норм безпеки. Основна мета цієї акції формувати культуру чистоти, об’єднання зусиль заради спільної мети.

Адміністрація замку

Анонс

 

Нова сувенірна продукція!

 Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького з радістю повідомляє про нову сувенірну продукцію!

Тепер Ви можете придбати на касі музею:

• Календарі двох форматів;

• Стильні блокноти трьох форматів;

• Набори з ручками та олівцем;

• Подарункові пакети з символікою музею;

• Інші цікаві сувеніри.

Не проґавте можливість придбати частинку нашої історії для себе чи в подарунок! Проте, на цьому ми не зупиняємося і незабаром покажемо ще більше цікавого!

Відділ маркетингу та розвитку музею.

Подарунок до Дня міста

 З нагоди відзначення 1131-річниці міста Ужгород, наукова бібліотека Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Та.Легоцького отримала в дарунок книгу від автора-упорядника Кіраля Сидора Степановича - доктора філологічних наук, професора, завідувача відділу національної бібліографії НБУ ім.Вернадського.

Чендей І. Листування з київськими критиками / упор. Сидор Кі раль. - К. : Ужгород : ТОВ “РІК-У”, 2021. - Том 1. - 668 с.

До першого тому увійшло листування письменника-шістдесятника Івана Чендея зі знаними українськими критиками К.Волинським, І.Дзюбою, Л.Коваленком, В.Костюченком.

У виданні також уміщено дарчі написи І.Чендея на книжках, подарованих своїм адресатам, копії листів, світлини та інші неопубліковані документи з родинних архівів учасників епістолярного діалогу та державних архівів України.

Завідувач бібліотекою Н. Є. Сачавська

Музейники – до Дня Ужгорода

 Наукові співробітники відділу історії та краєзнавства цьогоріч до Дня Ужгорода вирішили зацікавити містян і багаточисельних відвідувачів музею, демонструючи символічний знак міста, а саме герб.

Сьогодні мало кому відомо, що монументальний залізний герб Ужгорода, виготовлений відомим закарпатським скульптором, живописцем Іваном Бровді у 1970-ихі роках, довгий час прикрашав основну браму Ужгородського замку. Для загального огляду відібрана і велика фігуральна композиція із гіпсу, ймовірно виконана у 1930-их роках. Відомо тільки, що експонат походить із Земського музею, а у 1962 р. міською владою був переданий до Закарпатського краєзнавчого музею. Зображені у повний зріст фігури чоловіка і жінки, герб Ужгорода по середині – є символічними. Надпис чеською мовою знизу можливо є авторським.

Історія гербу Ужгорода сягає у глиб віків. Варіювалися кольори, художнє виконання, але зображення виноградної лози з двома гронами залишалося основним символом нашого міста. Адже він свідчить про те, що Ужгород, як і край, здавна славився виноградарством і виноробством. Народна фантазія цю прогалину спробувала заповнити легендою, яка приписує впровадження на Закарпатті виноградарства міфологічному богові Вакху. “Це було дуже давно. Ще тоді, коли боги стародавніх греків сиділи на Олімпі й панував серед них Зевс, якому багато прикростей і клопоту завдавав п'яничка і гультяй – Вакх. Надокучило це старому Зевсу. І вирішив він позбутися непокірного бога. Ото ж надумав запроторити його у глухі місця в заслання. Але куди? Не можна ж його вислати туди, де люди займаються виноградарством! І раптом його погляд спинився на бовваніючих на півночі від Олімпу горах Карпатах, саме там, де ріка Уж виривається з гірських ущелин на рівнину. Адже ж богові та ще з високого Олімпу все видно!

Придивляється і бачить, що коло селища Горян на спадистому горбочку, крім густого чагарника шипшини й терну, нічого нема. - Ось воно, місце, - вигукнув Зевс і одразу видав наказ про заслання Вакха. „Отам він виправиться, - думав старий бог, - і позбудеться своєї звички. І від спраги не помре. Може пити тернове вино. А як його не вистачить, то є вода в Ужі!” Наші предки прийняли доброзичливо веселого засланця, який відразу припав їм до душі. І вони не помилилися. Щоб не нудьгувати, а головне, не втрачати дорогого часу, Вакх одразу ж почав навчати горянців виноградарству. Не минуло й кількох років, як на сонячних горянських схилах, замість колишніх заростей колючих чагарників, уже зеленіли виноградники. А вдячні горянці побудували Вакхові пишний палац…Розгнівався Зевс і наказав негайно вернути Вакха на Олімп. Зі сльозами на очах проводжали горянці свого улюбленого вчителя. Проте й після цього вони не полишили виноробство й продовжували цю справу. З Горян виноградарство і виноробство перейшло в Ужгород, а вже звідти потім поширилось по всьому Закарпаттю й Дунаю. І від того часу став виноград емблемою міста Ужгород, на стародавньому гербі якого зображено виноградний кущ з двома золотими гронами”. Цитуємо зі скороченнями з нарису “З минулого виноградарства та виноробства на Закарпатті” відомого історика Ужгорода, краєзнавця, колишнього директора музею Петра Сови.

Оригінальним експонатом є також кольоровий герб Ужгорода, намальований власноруч Петром Совою за зразком 1635 року, який відвідувачі мають самостійно відшукати в одному з виставкових залів музею.

Ми представили також 2поштові листівки та 2 конверти з календарним штемпелем і маркою, випущені українською поштою до 1130-річчя Ужгорода, які напередодні свята подарував музею наш працівник, відомий філателіст Володимир Бубняк.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства

Графічний Ужгородський замок – подарунок музею до Дня Ужгорода

 Цих вихідних місто над Ужем вчергове святкує свій день народження. На честь цієї події Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, розташований в Ужгородському замку, отримав чудовий подарунок від знаного митця, талановитого художника-ілюстратора зі Сваляви Віталія Дороша. Нещодавно у стінах нашого музею тривала виставка патріотичних творів його авторства. На знак вдячності за співпрацю та до річниці Ужгорода пан Віталій подарував одну із своїх графічних робіт – «Ужгородський замок» із серії «Графічні замки Закарпаття». Сюди входять зображення 5 закарпатських замків, які виконані художником у власній графічній техніці.

На подарованій картині показано Ужгородський замок з боку південно-західного бастіону. Глядачу здається, що він розглядає цитадель ніби як у пташиному польоті – художник зобразив споруду, подвір’я, оборонні мури та рів з висоти. Використана техніка для виконання твору лише підкреслює велич та могутність древньої фортеці, яка століттями височіє над поселенням, що розкинулося на схилах та біля підніжжя Замкової гори.

Ця картина стане гідним надбанням музейних фондів та залишиться в історії замку.

Василина Палинчак-Кутузова,

провідний науковий співробітник

відділу історії та краєзнавства

Історія та культурні традиції Ужгорода: до 1131-річчя народження міста

 У день святкування 1131-річчя Ужгорода в стінах Ужгородського замку відбувся національно-патріотичний захід "Історія та культурні традиції Ужгорода", в якому взяли участь юнаки з оздоровчого табору "Водограй", діти з деокупованих територій України, які через війну знайшли прихисток у нашому місті.

Захід мав на меті ознайомити юних гостей із багатою історією та культурними надбаннями міста, яке сьогодні об'єднує різні покоління українців.

Під час екскурсії, яку провів старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи та промоції Власюк Віктор, діти дізналися про зародження Ужгорода, його важливу роль в українській історії та особливості розвитку протягом століть. Велику увагу було приділено національно-патріотичним традиціям Закарпаття, які зберегли свою силу і значущість до сьогодні. Учасники мали можливість почути цікаві розповіді про місцеві легенди, видатних історичних постатей та архітектурні пам'ятки, що прикрашають місто вже багато років, а також про процес єднання нашого краю з українською державою.

Захід подарував дітям не лише нові знання, а й незабутні враження, допомагаючи їм відчути єдність із новим оточенням і глибше зрозуміти історичне значення Ужгорода.

Лончинський Ростислав,

старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи та промоціі

«Ужгород крізь час»

Напередодні святкування Дня міста в Ужгородському замку відбувся науково-освітній захід під назвою "Ужгород крізь час". Учасниками стали діти з оздоровчого табору "Водограй" та діти-переселенці з тимчасово окупованих територій України.

Для цих дітей було організовано захоплюючу подорож історією та культурою Ужгорода, що дозволила їм не лише дізнатися більше про минуле нашого міста, але й відчути себе частиною нового середовища. Захід став можливістю для дітей відволіктися від складних життєвих обставин, відчути зв'язок із Закарпаттям і його багатою культурною спадщиною.

​Екскурсія, проведена старшим науковим співробітником Михайлом Лесівим, дала можливість юним відвідувачам не лише ознайомитися з багатою історією Ужгорода, але й відчути підтримку з боку місцевої спільноти. Діти з оздоровчого табору "Водограй" та переселенці з тимчасово окупованих територій України мали змогу насолодитися культурною спадщиною Закарпаття, дізнатися більше про ключові історичні події та особистостей, які вплинули на розвиток міста.

Текст підготував старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи та промоції Ростислав Лончинський.

Зустріч минулого і сьогодення в Ужгородському замку

 Сьогодні, 11 вересня, у виставковій залі Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, відбулася урочиста презентація тематичної виставки «Минуле та сьогодення народного вбрання», де показано невелику частину колекції народного одягу закарпатських угорців. Окрім традицій, експозиція представляє й переосмислені на сучасний лад мотиви, а також світлини реконструйованих предметів вбрання. Вперше ця виставка була розгорнута у липні 2024 року в стінах імпозантного будинку митрополита в Національному заповіднику «Софія Київська» у Києві з нагоди чергового головування Угорщини в ЄС. Ініціатором її презентації в Ужгородському замку стало Генеральне консульство Угорщини в м. Ужгород. Нинішня виставка викликала чимале зацікавлення, адже на зустріч з народним мистецтвом прибули багато відвідувачів, і не тільки з Ужгорода, але й з Мукачева, Берегова, з-за кордону.

Гостей заходу щиро привітала директор музею Ольга Шумовська, яка наголосила на тому, що культура і в умовах війни виконує свою поважну місію. Вона підкреслила, що подібні виставки є своєрідним маркером співпраці між двома народами, визначником їх спільного минулого, історії, культури, традицій., Як відмітив у своєму виступі Генеральний консул Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород Йожеф Бочкаі, важливим туристичним об’єктом є народні промисли та народне мистецтво. Вони викликають інтерес у вітчизняних та іноземних гостей, які тут бувають, створюють важливі зв’язки між поколіннями та двома народами. Катерина Пал, голова закарпатської філії громадської організації «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття» коротко ознайомила присутніх з історією та діяльністю організації, відмітила важливість збереження народних традицій не лише на полицях, але й як елементів, інтегрованих у сучасне життя. Цікавою була розповідь про представлений одяг народної майстрині, викладачки з пошиття народних костюмів Єлизавети Тайті. Вона акцентувала на тому, що експоновані вироби виготовлені учасниками курсів з пошиття народного вбрання, які діють на Закарпатті з 2021 року з ініціативи «Мережі будинків народних традицій – Закарпаття».

День відкриття виставки подарував присутнім чимало радісних хвилин та позитивних емоцій, чому сприяли і музичний супровід у виконанні фольклорних музикантів і танцюристів Будинку танцю Закарпаття. Глядачі щиро аплодували темпераментним виконавцям, які представили танцювальні традиції закарпатських сіл Вишково і Велика Добронь, пропагуючи народне мистецтво автентичними костюмами, виготовленими майстринями Мережі.

Валерія Русин,

Василина Палинчак-Кутузова,

куратори виставки, наукові співробітники

відділу історії та краєзнавства