Другет Дьордь ІІІ рятує свою репутацію, маєтки, та навіть життя, підписуючи в Ужгородському замку заснування Єзуїтського Колегіуму в 1615 році.

Другет Дьордь ІІІ рятує своє життя, репутацію та маєтки підписуючи в Ужгородському замку заснування Єзуїтського Колегіуму в 1615 році.

Другет Дьордь ІІІ рятує свою репутацію, маєтки, та навіть життя, підписуючи в Ужгородському замку заснування Єзуїтського Колегіуму в 1615 році. Дьордь ІІІ Другет - феішпан (наджупан) Ужанського і Земплінського комітатів. Був яскравим представником роду Другетів, виходець із гуменської гілки роду. Народився у 1583 році. Дитинство провів у Невицькому замку. Одружений був на Каталіні Надошді, весілля відбулося 6 січня 1610 року. У якості весільного подарунку король Матяш ІІ 23 січня 1610 року призначив Дьордя Другета ІІІ королівським підчашним - один з придворних титулів. Навчався Дьордь у єзуїтському колегіумі, який знаходився у Празі. У молодому віці був протистантом, вважають, що католиком він став під впливом Естергомського єпископа Петра Позманя під час навчання. В 1609 році остаточно переходить у католицьку віру і стає поборником католицизму у Гуменному, Земплинському та Ужанському комітатах. Після повстання Іштвана Бочкая і переслідування єзуїтів, Дьордь ІІІ прихистив їх у Гуменному. Їм передали у володіння францисканський монастир із церквою та дохід з кількох населених пунктів. Із 1612 р. Другет веде перемовини про відкриття єзуїтської гімназії. У кінці 1613 р. єзуїти переїжджають до Гуменного, а 23 листопада 1613 р. графом була підписана фундаційна грамота про заснування колегії «на славу Божу і благо церкви». Через два роки (2 липня) документ був доповнений і підписаний в Ужгородському замку. Під час Тридцятилітньої війни армія Габора Бетлена захопила землі Другетів, Дьордь ІІІ Другет був змушений втікати до Польщі. Там він зібрав армію із 6 тисяч козаків і в листопаді 1619 року розбив протистантську армію під керівництвом Дьордя І Ракоці. Завдяки перемозі були повернуті землі Другетів і Габор Бетлен був змушений зняти осаду Відня і повернути військо у Братіславу. Після перемоги Дьордь ІІІ Другет повернувся до Польщі, де помер 21 червня 1620 року від отруєння. Пізніше єзуїти перехоронили його тіло у Соборі святого Миколая в місті Трнава.

Posted by Uzhhorod Castle, T. Lehoczky Transcarpathian Regional Local History Museum on Saturday, March 20, 2021

    Дьордь ІІІ Другет - феішпан (наджупан) Ужанського і Земплінського комітатів. Був яскравим представником роду Другетів, виходець із гуменської гілки роду. Народився у 1583 році. Дитинство провів у Невицькому замку. Одружений був на Каталіні Надошді, весілля відбулося 6 січня 1610 року. У якості весільного подарунку король Матяш ІІ 23 січня 1610 року призначив Дьордя Другета ІІІ королівським підчашним - один з придворних титулів. Навчався Дьордь у єзуїтському колегіумі, який знаходився у Празі. У молодому віці був протестантом, вважають, що католиком він став під впливом Естергомського єпископа Петра Позманя під час навчання. В 1609 році остаточно переходить у католицьку віру і стає поборником католицизму у Гуменному,  Земплинському та Ужанському комітатах.

    Після повстання Іштвана Бочкая і переслідування єзуїтів, Дьордь ІІІ прихистив їх у Гуменному. Їм передали у володіння францисканський монастир із церквою та дохід з кількох населених пунктів.

    Із 1612 р. Другет веде перемовини про  відкриття єзуїтської гімназії. У кінці 1613 р. єзуїти переїжджають до Гуменного, а 23 листопада 1613 р. графом  була підписана фундаційна грамота про заснування колегії «на славу Божу і благо церкви». Через два роки (2 липня) документ був доповнений і підписаний в Ужгородському замку.

    Саме завдяки своєму переходу в Католицизм та створенню Єзуїтьского Колегіуму в місті Гуменне він зміг врятувати себе від переслідування за певні гріхи своєї молодості, за які на нього в шести столицях були серйозні звинувачення.

    Під час Тридцятилітньої війни армія Габора Бетлена захопила землі Другетів, Дьордь ІІІ Другет був змушений втікати до Польщі. Там він зібрав армію із 6 тисяч козаків і в листопаді 1619 року розбив протестантську армію під керівництвом Дьордя І Ракоці. Завдяки перемозі були повернуті землі Другетів і Габор Бетлен був змушений зняти осаду Відня і повернути військо у Братіславу. Після перемоги Дьордь ІІІ Другет повернувся до Польщі, де помер 21 червня 1620 року від отруєння. Пізніше єзуїти перехоронили його тіло у Соборі святого Миколая в місті Трнава.

    Оригінал цього портрету зберігається в Вігорлатському музеї в місті Гуменне, Словаччина:


Провідний програміст музею - В. В. Габорець,
Зав. сектору археології відділу історії та краєзнавства - О. Ю. Шумовська