9 березня 2024 року відзначається 210-та річниця від дня народження геніального українського поета, художника і філософа, нескореного патріота України Тараса Шевченка. До цієї дати відділ історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького підготував тимчасову виставку з фондової колекції музею “БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!”
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Для багатьох поколінь українців Шевченко є символом свободи та незалежності, а його творчість зараз, у часи нападу країни-агресора рф на Україну, стає як ніколи актуальною, - зазначила у своєму вітальному слові директор музею Ольга Шумовська.
Родзинкою відкриття виставки стали виступи учнів Ужгородської школи мистецтв, які виконали музичні твори на слова Т. Шевченка. Ансамбль гітаристів «Мелодія серця» (керівник Ольга Єнченко) відкрив музичне дійство твором «Борітеся – Поборете», покладеним на музику П. Табаковим. «Думи мої, думи» зазвучали завдяки ансамблю бандуристів (керівник Марія Шиян). Проникливо заспівали пісні на слова Т. Шевченка «Зоре моя, вечірняя», «Взяв би я бандуру», «По діброві вітер виє» учні школи мистецтв та студенти Академії мистецтв і культури. Концертну програму завершила Антоніна Словенка, учениця 3б класу театрального відділу (викл. Галина Вукста), продекламувавши шевченківську «Русалоньку».
На виставці представлено 11 творів відомих українських художників. Серед них найстаріший за часом портрет Шевченка у збірці нашого музею (1938 р.), виготовлений технікою випалу на фанері. Його автором є відомий український літератор Василь Королів-Старий. Київський художник Микола Хрусталенко у 1950-их роках передав до колекції одну із своїх великих робіт під назвою “В Україну летіть думи”. Одне велике полотно “Шевченко під Києвом” виконане у 1964 р. відомим українським художником, вихідцем із Закарпаття Іваном Дубішем. Гарним зразком стилю невисокої рельєфної різьби по дереву є панно відомого свалявського майстра декоративно-ужиткового мистецтва Василя Асталоша “Тарас Григорович Шевченко”“ від 1961 р. Експонувалось на Всесоюзній виставці самодіяльних митців у Києві у тому ж році. Ще один цікавий портрет роботи мукачівського самодіяльного митця Р. Віллашека, де Тарас Шевченко зображений, як художник намальований у 1981 р. Художня колекція музею поповнювалася шевченкіаною і у 1980-1990-і роки. Талановитий ужгородець Богдан Гавата подарував музею 2 роботи: у 1981 р. створив сюжет на полотні за твором Шевченка “Катерина”, а у 1990 р. у техніці туш, гуаш намалював "Тараса Шевченка в оточенні персонажів його творів". Своє оригінальне бачення постаті українського генія у 1989 р. відтворив народний художник України Тарас Данилич, зобразивши Шевченка як пророка і мученика. Велична картина Степана Усика “Портрет Тараса Шевченка” виконана у 1989 році. Представлено також картину колишнього директора нашого музею Юлія Кондора «Не забуваємо, пам'ятаємо, вчимося...” 1989 р.в.
Окрім картин, на виставці також представлені вишиті портрети Тараса Шевченка до 150-ї річниці від дня народження поета. Один із них із фондової колекції: був переданий до музею у 1964 році із с. Нересниця на Тячівщині. Два інші – вишиті вчителькою української мови та літератури із Заріччя на Іршавщині Юлією Ковач (Марко) та Куцюк Євстахієм із м. Стрий на Львівщині подаровані музею. Автори цих вишивок кольорові композиції доповнили вишитими написами, пам’ятними датами.
І книга, без якої важко уявити собі спадок Т. Шевченка – «Кобзар» – перша збірка його поетичних творів.
Шевченкіана активно була представлена і в українській кераміці, де образ Тараса Шевченка та героїв його творів відтворювався у декорі народної та професійної кераміки, а також виробах фарфорових та фаянсових заводів і фабрик. Це яскраво демонструють авторські роботи Бориса Горбалюка: ваза “Тарас Шевченко” і таріль “Тарас Шевченко”, виготовлені ним у 1964 р. на Львівській кераміко-скульптурній фабриці. Професійно відновлений музейним реставратором бюст «Тарас Шевченко» виготовлений у 30-40-х роках ХХ ст. на фабриці С. Литвиненка «Око» у Львові.
Тарас Шевченко вважається основоположником сучасної української літератури. Збірка його поезій, «Кобзар», без якої неможливо уявити собі спадок автора, дала початок новому етапу в історії української літератури. Невеличка книжечка, надрукована в соті роковини уродин Кобзаря, поєднала не тільки цікаві деталі з життя поета, але і рідкісні ілюстрації. Вона вийшла накладом Українського педагогічного товариства у Львві у 1914 р. і була власністю професора Михайла Дутки. Слова Шевченка продовжують звучати не лише на вустах українців, але й громадян країн усього світу. Тільки "Заповіт" Шевченка переклали 150 мовами. На виставці поряд з “Кобзарем” від Народного видання з примітками доктора Василя Симовича, який видало українське видавництво в Катеринославі 1921 р., представлено і сучасні видання поетичних творів Тараса Григоровича на англійській, вірменській, чеській, польській, угорській, румунській мовах.
Виставка доповнена філателістичними матеріалами: поштовий конверт і марки з портретами Тараса Шевченка, його робіт та пам'ятних місць, пов'язаних з його іменем, з колекції музейного робітника Володимира Бубняка
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства
