Наукова робота є важливою складовою діяльності музею. Вона передбачає участь у різноманітних конференціях, симпозіумах, круглих столах, проведення наукових розвідок та підготовку на їх основі статей, які публікуються у фахових журналах. Це дозволяє не тільки пропагувати сам музей як збірку предметів історії й культури, а й вводити в науковий обіг нові дані, нові предмети, які розкривають з того чи іншого боку певні події, відкривають нові аспекти культурних явищ та особливостей.
Наукові співробітники відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького постійно беруть участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях. Цього разу результати їх наукових студій були представлені на Всеукраїнській науковій конференції «Велика війна 1914–1918 рр.: перспективи дослідження» (до 190-річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка і 110-річчя від початку Першої світової війни), яка відбулася 15 листопада 2024 року в онлайн-форматі. Серед її організаторів: Рада молодих вчених історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національний військово-історичний музей України, Військово-історичне товариство студентів НТС історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Співробітники відділу Валерія Русин та Василина Палинчак-Кутузова представили доповідь на тему «Меморіалізація подій І світової війни засобами музейної експозиції (на прикладі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького)». На базі виставки «Пам’яті Великої війни» доповідачки розповіли учасникам конференції про збереження пам’яті про події Першої світової війни у музейних експозиціях, експонати, які розповідають про той нелегкий, переломний період. Велику зацікавленість учасників конференції викликала якраз соціальна історія Великої війни, про яку говорили Валерія Русин та Василина Палинчак-Кутузова. Листування між подружжям та членами однієї родини, пам’ятні листівки тих років, фотоальбоми із світлинами з життя солдатів, знайдені під час походів і принесені додому цікаві предмети – все це зберігається у фондах музею і представлено у експозиціях як свідчення тогочасних подій. Згадали музейниці й про живих свідків тих днів та дослідників тих подій. Вони розповіли присутнім про щоденник Тиводара Легоцького, який за життя описав перший рік війни, залишивши на згадку нащадкам із детальним описом чи не кожного дня цієї страшної події. Науковий доробок Юрія Фатули, дослідника подій Першої світової війни, автора кількох книг про участь закарпатців у Великій війні, теж експонуються на виставці. Одна з його робіт «Неси мамці жалість мою…». Закарпатці у Першій світовій війні», видана в Ужгороді в 2019 р., містить загальні дані по всіх полках, що мобілізували на Закарпатті, у тому числі й про 66-й Унґварський піхотний полк.
Меморіалізація подій Першої світової війни є важливим завданням для всіх. І музейники відіграють тут чи не провідну роль. Адже історики-пошуковці віднаходять нові дані, нові свідчення. А музейники не тільки вивчають експонати й вводять ці дані в науковий обіг, а й доносять їх до відвідувачів засобами музейної комунікації – експозиціями, виставками. Пересічний відвідувач, який у повсякденному житті не завжди переймається подіями далекої минувшини, роздивляючись експонати, згадає, задумається, можливо, винесе урок. А оскільки в українській історії проблематика Першої світової війни замало розкрита через радянське минуле та недостатнє введення в обіг джерел угорською, німецькою, польською мовами, для дослідників і музейників вистачатиме роботи й матеріалу для досліджень.
Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства
