Щороку в четверту суботу листопада українці по всьому світу запалюють свічки, щоб вшанувати мільйони жертв Голодомору 1932-1933 років та інших періодів голоду (1921-1923 і 1946-1947 років), які влаштовувала радянська тоталітарна влада проти нашого народу.
Українців закликають о 16:00 долучитися до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку пам’яті», саме тому сьогодні о 16:00, в ЗОКМ ім. Т. Легоцького була проведена акція вшанування пам’яті жертв Голодомору за участі Ужгородських пластунів.
Учасники акції запалили свічки пам’яті, вшанували хвилиною мовчання мільйони безневинно загиблих під час цієї трагічної сторінки української історії. Пластуни, як і завжди, проявили ініціативу та активно долучилися до організації події, підкресливши важливість пам’яті про геноцид українського народу.
У рамках акції були представлені інформаційні матеріали про Голодомор 1932–1933 років, його причини, масштаби та наслідки для України. Зокрема говорили про постать досідника Джеймса Мейса - американський історик, політолог, журналіст, дослідник Голодомору в Україні, який якраз був автором ідеї «Запали свічку пам’яті», побачивши одного разу офорт-автопортрет Тараса Шевченка зі свічкою. Завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні та його масштаби. Він був автором звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932-1933 років, в якому штучний голод вперше класифікували як геноцид, запровадив поняття «постгеноцидне суспільство», яке стало справжнім проривом у розумінні наслідків Голодомору для сучасного українського суспільства.
«…Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: в національний день пам’яті жертв 1933-го (в четверту суботу листопада) визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих» - говорив свого часу Мейс. Він ставив собі питання: «…чи буде кому молитися за всіх тих, що загинули? Навіть сім десятиріч опісля свічка, засвічена у вікні, здається мені гідною відповіддю!». Тому хай приклад Джеймса Мейса, його ініціативи, стане для всіх нас прикладом стійкості і боротьби за правду, адже йдеться про нашу історію і наш обов’язок її берегти, задля збереження власного майбутнього.
Зворушлива атмосфера заходу нагадала кожному присутньому про важливість збереження історичної пам’яті та підтримання національної єдності.
Голодомор – це не лише трагедія, а й урок, який закликає нас цінувати свободу, гідність і життя. Сьогоднішня акція стала символом того, що пам’ять про минуле живе й передається наступним поколінням. Разом ми маємо пам’ятати, аби не допустити подібного в майбутньому.
Вічна пам'ять усім жертвам Голодомору…
Лесів Михайло,
старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи на промоції
