Сьогодні в ЗОКМ ім. Т. Легоцького ми зібралися, щоб вшанувати надзвичайно важливу дату, проведенням символічної музейної акції, — 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ця подія стала переломним моментом в історії нашої держави, болючим і трагічним розділом, який, однак, зміцнив нашу рішучість, національну єдність і віру в перемогу. Цей день — нагадування про ціну, яку ми платимо за свободу, про мужність і самопожертву тих, хто віддав своє життя, захищаючи наш дім.
Подібні акції мають надзвичайну вагу. Вони не лише об’єднують нас у скорботі, але й нагадують про важливість пам’яті. Пам'ять про полеглих — це основа нашої ідентичності, нашої історії. Запалюючи свічки, ми символічно підкреслюємо, що світло їхнього подвигу ніколи не згасне. Хвилина мовчання — це наша мовчазна обіцянка ніколи не забути їхньої жертви і продовжувати боротьбу за те, щоб їхні зусилля не були марними.
Особливе місце в нашій пам’яті займають діячі культури, які загинули у боротьбі за Україну. Вони не лише зі зброєю в руках боролися за нашу свободу, а й творили культурний фундамент, на якому тримається наша національна свідомість. Їхня творчість і діяльність — це голос України, який звучить у світі. Їхній приклад нагадує нам, що культура — це також зброя. Завдяки їхнім творам ми формуємо наше майбутнє, і навіть у найтемніші часи їхні ідеї, картини, музика чи вірші є джерелом сили і надії.
Загалом від початку повномасштабного вторгненн, нажаль було зруйновано, пошкоджено або розграбовано понад 1080 культурних та історичних пам'яток. Також В Україні за час повномасштабної фази війни знищено понад 700 храмів, релігійних споруд, і це йдеться не лише про православну церкву, а й синагоги пошкоджені, мечеті, релігійні центри мусульманські, дуже багато церков баптиських, євангельських, і тут статистика справді дуже драматична. Окрім того, війна забрала життя 132 українських діячів культури та 93 медійників. Ці дані не лише про масштаби втрат, вони нагадують трагічні сторінки нашої історії. Так само як у 20-х - на початку 30-х років ХХ століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України
Міжнародні мистецтвознавці кажуть, що пограбування російськими окупантами українських музеїв може бути найбільшою колективною крадіжкою творів мистецтва від часів нацистського пограбування Європи у Другій світовій війні.
Діячі культури, які загинули, залишили нам спадщину, яка стане дороговказом для майбутніх поколінь. Вони нагадують, що Україна — це країна, яка дихає мистецтвом, творчістю і свободою. Їхній внесок неоціненний: вони надихають нас берегти нашу ідентичність і розвивати країну, заради якої вони віддали життя.
Сьогоднішня акція — це наше спільне слово вдячності. Ми запалимо свічки пам’яті, віддамо шану хвилиною мовчання і разом відчуємо силу єдності. Нехай це стане ще одним кроком до перемоги, до миру, до тієї України, про яку вони мріяли.
Тому від імені всього колективу ЗОКМ ім. Т. Легоцького закликаємо весь наш народ до стійкості, мужності і продовження боротьби за свою країну. І хай кожен з нас діє і працює в різних сферах, але саме в єдності наша сила, тож нехай вона лише примножується і наближає нашу перемогу!
Лесів Михайло,
старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи та промоції.
