Августин Волошин (17.03.1874 – 19.07.1945) визначний український педагог, громадсько-політичний, культурно-національний діяч, священник, прем'єр-міністр і президент Карпатської України. Відомий дослідник цієї видатної постаті в історії Закарпаття Микола Вегеш пише, що А. Волошин є автором понад 42 підручників та книг. За його підручниками у 1920 – 1930-их роках навчалися чи не в кожній школі нашого краю. Вклад Августина Волошина в розвиток освіти Закарпаття важко переоцінити. У книзі Володимира Бірчака, присвяченій 50-річчю А. Волошина та 25-річчю його науково-видавничій діяльності, наведено слова Волошина: «Учитель виховує молодь не так своїм словом – як своїми справами, усім своїм життям та поступками».
Перший підручник Волошина: місце і значення його шкільної граматики в педагогіці нашого краю
ДО 195-ЛІТТЯ ТИВОДАРА ЛЕГОЦЬКОГО
5 жовтня 2025 року відзначаємо 195 років від дня народження Тиводара Легоцького (5 жовтня 1830 — 25 листопада 1915), ім'я якого присвоєно нашому музею у 2015 році.
Пухнасті мешканці замкового парку
Парк Ужгородського замку – це не лише історичне місце, а й справжній оазис
природи в центрі міста. Замок, дерева та кущі створюють зручне середовище для
життя багатьох видів тварин. До Всесвітнього Дня тварин, який відзначають 4
жовтня, пропонуємо вам дізнатися більше фактів про життя його мешканців –
білочок. Відвідувачі музею люблять спостерігати за їхніми пустощами, а пухнастики
займаються своїми справами й не помічають людської присутності. А якщо й
побачать людей, то не тікають, тому що звикли до туристичних груп в
Ужгородському замку.
Тваринки дуже
спритні й швидко пересуваються по землі чи між гілками дерев. Легко бігають по
замкових мурах. Саме здатність вивертатися чи вертітися дала їм ще одну назву –
вивірка. Так само несподівано й ефектно вони з’являються перед туристами. Тоді
вже вся увага перемикається на них. Найчастіше гостей Ужгородського замку дивує
темно-коричневе, майже чорне забарвлення звірятка. Дехто вважає, що в замковому
парку поселилася північноамериканська білка сіра.
Насправді в
Україні є дві кольорові форми вивірок – чорна й червона, які набувають різних
відтінків залежно від умов проживання. На Закарпатті переважно зустрічаються темні
білочки з білим животиком. Це вивірка карпатська – підвид вивірки звичайної.
Такі живуть і в замковому парку. Руді білочки теж деколи трапляються, але
значно рідше.
Наші
білочки належать до роду Sciurus. Його назва складається з двох грецьких слів «scia» (тінь) та «oura» (хвіст) і означає ховатися в
тіні хвоста. Хвіст у них справді шикарний. Якщо холодно, то ним можна
накритися, наче ковдрою, й зігрітися. Він допомагає їй також при стрибках з
дерева на дерево. Вивірки дбають про вигляд хвоста і всього хутра. Воно в них
завжди доглянуте й розпушене. Самець приділяє більше часу на свою гігієну, ніж
самка. А що йому залишається робити: дітьми займається мама, тож інших клопотів
у нього не має. При плаванні важливо, щоб хвіст не намокнув, тому тваринка
тримає його над водою. Але білочки плавають лише при серйозній необхідності (у
пошуках їжі чи під час міграцій).
В парку їжі
достатньо, вивірки почувають себе тут господинями, знають всі входи й виходи,
тож у плавання поки що не збираються. Та й справ зараз у них багато: треба
робити заготовки на зиму. Ввесь день вони активно збирають горішки й закопують
їх в землю. Вони не впадають у сплячку, тому такі схованки допоможуть вижити в
холодну пору.
Вночі білочки
мають відпочивати, але хто знає, чим займаються пухнасті мешканки. Можливо вони
зустрічаються з Білою Дівою й розповідають їй про те, чим жив замок протягом
дня, хто його відвідав та інші новини. А що уявляєте ви, коли спостерігаєте за
цією милотою?
Руслана
Джахман
Завідувач
сектору природи
Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького долучився до інноваційного культурного проєкту!
В Україні офіційно запущено мобільний додаток «КультPro» – платформу, де зібрані всі зареєстровані культурні події країни. Завдяки додатку можна легко знаходити заходи у всіх містах чи шукати за категоріями, ділитися враженнями, залишати оцінки та відгуки.
«Вічність у миті». Фотовиставка Ігоря Климовича
1 жовтня в День захисників та захисниць України в Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького відбулося відкриття фотовиставки Ігоря Климовича «Вічність у миті», загинув 30 липня 2025 року. З вітальним словом виступила директор музею Ольга Шумовська, спогадами про Ігоря поділилися його брат Михайло, друг Віктор Курилишин позивний «Скіф» та журналістка Галина Гичка. Присутні переглянули також відео звернення його дружини – Олександри Климович. Коротко про Ігоря про його співпрацю з нашим музеєм та роботу по збереженні культурної спадщини розповів завідувач відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати А. Волошина Михайло Джахман.
Душею і серцем завжди молоді
Сьогодні, 1 жовтня, поруч з таким важливим днем, як День захисників і захисниць України, відзначається не менш важлива дата – День людей похилого віку. Тому ЗОКМ ім. Т. Легоцького в цей день вирішив зробити невеличкий приємний подарунок для старшого покоління наших гостей, організувавши для них безкоштовну екскурсію залами нашого музею.
У День захисників і захисниць України в Ужгороді презентували оновлену експозицію «За Україну, за її волю»
1 жовтня 2025 року, у День захисників і захисниць України, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького відбулася презентація доповненої експозиції «За Україну, за її волю», присвяченої героїзму українських воїнів у російсько-українській війні.
Релігійні та народні традиції: Покрови Пресвятої Богородиці
Першого дня жовтня відзначаємо відразу кілька свят: День захисників і захисниць України, День українського козацтва та релігійне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Вони нерозривно пов’язані між собою глибокими традиціями військової честі та духовної сили.
БУДЕМО ГІДНІ СЛАВИ ГЕРОЇВ
1 жовтня в Україні відзначають День захисника і захисниць України.