В музеї триває робота над віртуальним та інтерактивним представленням експонатів

Музей працює над інтерактивним, віртуальним представленням експонатів для відвідувачів

Анонс

ЗАПРОШУЄМО ДІТОК ВІКОМ 8-12 РОКІВ НА МАЙСТЕР-КЛАС

«Сова із джинсової тканини» 

 16 листопада о 12 год

МІСЦЕ: Закарпатський обласний краєзнавчий
музей ім. Т. Легоцького (Ужгородський замок)

Реєстрація за номером 0958913062

Анонс

ПАМ'ЯТІ АНДРІЯ БАЧИНСЬКОГО

    14 листопада 2022 року виповнюється 290 років від дня народження єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, просвітителя Андрія Бачинського. Період його перебування на високій церковній посаді називають “золотим віком”, а самого ієрарха — однією з найзначиміших історичних постатей нашого краю. Саме за його правління Мукачівська єпархія стала незалежною, яку матеріально і морально підтримувала сама імператриця Марія Терезія. Зокрема для єпархії вона передала колишню колегію єзуїтів із гімназією і церквою, Ужгородський замок для духовної семінарії, яка була відкрита у грудні 1778 року. Це був перший вищий навчальний заклад на території сучасного Закарпаття. Андрій Бачинський мав великий вплив на його історичну долю.

    Створюючи нову експозицїю Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького “З історії духовної культури Закарпаття ХVІІ – початку ХХ століття”, було логічно більшу її частину присвятити саме історії Ужгородської духовної семінарії, яка розміщувалася у стінах замку протягом майже 170 років. Прижиттєвий портрет єпископа Андрія Бачинського знайшов тут гідне місце.

    Вже давно був знаний пізньобароковий портрет у повний зріст єпископа Андрія Бачинського із колишньої портретної галереї греко-католицьких єпископів, який нині є власністю Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая. Портрет був написаний у 1792 році віденським академічним маляром Францем Ліндером (1736–1806).

    Проте про інший єпископський портрет, пов’язаний з Андрієм Бачинським, виставленим для огляду у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького, фактично дізналися після того, коли відомий археолог та історик Йосип Кобаль знайшов у замкових підвалах полотно із живописом, але у вкрай поганому стані. Після обстеження і професійної реставрації вдалося відновити і сам портрет, і відтворити багато втрачених деталей. Тоді ж музейники змогли представити портрет єпископа Андрія Бачинського для експонування.

    На даному портреті єпископ зображений не у повний зріст, як на картині у художньому музеї, а у положенні в три чверті. Як стверджують мистецтвознавці, положення в три чверті підходить для створення особливо виразного портрета, в ньому найбільш повно виявляється характер зображуваної моделі. Образність в основному характеризується площинністю, майже стилізованим узагальненням як у використанні кольору, так і у формотворенні. Хоча обличчя справляє враження пізнішого перемальовування, воно могло бути намальоване набагато пластичніше.

    На задньому плані картини художник використав темніші фарби, щоб отримати коричнево-сіре тло, на якому зверху виділити у яскравіших кольорах другий герб єпископа з пеліканами з-під єпископського капелюха з шістьма китицями. З правого боку намальовано темно-синю драпіровану штору.

    Невідомий художник зафіксував Бачинського молодим, з відкритим і допитливим обличчям. Гармонійно відтворив високе чоло, що свідчить про гострий розум єпископа, очі, які випромінюють його мудрий погляд на життя. Волосся і довга борода намальовані коричневою фарбою. Декотрі історики мистецтва вважають, що, імовірно, портрет був зроблений приблизно у 1780 році з нагоди урочистого перенесення єпископського осідку з Мукачева до Ужгорода. На голові єпископа видніється камилавка або пілеолус, традиційний головний убір римо-католицького кліру. Фіолетовий колір пілеолусу свідчить про ранг його власника тобто єпископський. Ряса фіолетова з чітко виділеними гудзиками, кількість яких має бути 33 за віком Ісуса Христа. Привертає увагу широкий пояс світло-рожевого кольору, яким обгорнуто єпископську рясу. Ця деталь одягу має назву фасція. Вона мала б бути фіолетового кольору, характерного для єпископського облачення. Виділяються і нарукавники у формі великих манжет так звані поручі. Вони такого ж кольору, як і фасція. Їх єпископ одягає на зап’ястя поверх підрясника. Це означає, що не руки людини, а Господа Ісуса Христа здійснюють таїнства за допомогою Божої сили. Плечі вкриті мандіасом, прикрашеним трьома орнаментальними смугами, що символізують джерела божественної благодаті, а вгорі традиційні аплікації за формою квадратів («скрижалі», тобто Мойсеєві скрижалі Закону), які представляють євангелістів, саме тут Матвія і Марка. Ці аплікації так яскраво задекоровані, що одразу впадають в око. Але це не відволікає погляд від обличчя і самої постаті зображуваного. Ліва рука єпископа тримає дорогоцінний архієрейський наперсний хрест, який йому подарувала імператриця Марія Терезія. Зліва на передньому плані картини зображено овальний стіл, на якому лежить закрите Євангеліє, на яке єпископ спирається правою рукою. Яскравим фоном є біло-червоні закладки священної книги. Вони символізують чистоту, силу та жертовність священнослужителя.

    Споглядаючи прижиттєвий портрет єпископа Андрія Бачинського, маємо уяву про зовнішність, внутрішній світ просвітителя, який відчинив закарпатцям двері до Європи.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства

Омелюхи

    В одному із залів Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Т. Легоцького є не дуже примітна вітрина «Зимуючі птахи». Недавно стала свідком, як декілька дітей шкільного віку роздивлялися біогрупу і говорили, що таких пташок бачать вперше. Так що ж це за пташки з чубчиком на голові? Це – омелюхи.

    Омелюх звичайний (лат. – Bombycilla garrulus) – співочий птах. Пір’я у нього м’яке, забарвлення – бурувато-сіре, на грудях та боках присутній жовтувато-охристий наліт. Голова прикрашена малюнком та сірувато-червоним чубчиком. Дзьоб чорного кольору, порівняно короткий і масивний. Поперек голови на рівні очей тягнеться чорна смуга, на горлі наявна невелика чорна маніжка. Хвіст короткий, закінчується широкою жовтою верхівковою смугою. Чорні сильні ноги оперені до цівки.

    Живе він в Північній Європі, в Україну прилітає зимувати. Омелюхи досить компанійські птахи. Тільки на період виведення потомства пари усамітнюються, щоб присвятити себе будівництву гнізда, але якщо навколо живе багато омелюхів, то можуть виникати галасливі колонії. Восени, коли молодь підросла, омелюхи збираються у великі зграї. Вони ведуть кочовий спосіб життя. У листопаді прилітають до місць зимівлі, а у березні-квітні повертаються на північ до рідних місць гніздівлі. 

    Назва пов’язана з його пристрастю до омели, хоча може живитися різними соковитими плодами та ягодами,  різноманітними комахами, серед яких в основному шкідники лісу: гусінь, довгоносики, листоїди. Омелюхи не мають своєї території, яку б охороняли в гніздовий період, напевно тому, що харчуються фруктами і ягодами, а цієї їжі завжди є багато! Взимку омелюхи збираються в зграйки й кочують з дерева на дерево в пошуках підморожених ягід та фруктів. Часто прилітають в міста, навідуються до садів і парків, де завжди можна чим-небудь поживитися. Омелюхи переварюють тільки ягідний м’якуш, а кісточки видаляються з організму разом з послідом. Таким чином, птахи сприяють розповсюдженню багатьох видів рослин. Іноді ненажерливі птахи поїдають ягоди, що вже перебродили, і впадають в стан алкогольного сп’яніння. У сезон виведення пташенят основу раціону птахів складають комахи.

    Омелюхи люблять сидіти на найвищих гілках дерев, тому часто, щоб їх помітити, треба впізнати ніжне щебетання. У польоті вони часто видають дзвінкі переливчасті трелі, а в шлюбний сезон влаштовують мелодійні концерти.

О. Бучмей, старший науковий
співробітник сектору природи

Відзнаки до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва

    З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва грамотами Обласної та Міської рад було нагороджено трьох працівників Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького.

Майстер-клас «Годівничка для синички»

    Які птахи залишаються зимувати, а які відлітають в теплі краї? Хто з пернатих живе в парку Ужгородського замку? Чи потрібно їх підгодовувати? На ці та ще багато питань шукали відповіді дітки разом із науковими співробітниками сектору природи Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького під час майстер-класу із виготовлення годівнички, який відбувся 8 листопада в Ужгородському замку.

    Науковці розповідали маленьким відвідувачам про пташине різноманіття замкової гори, як і коли потрібно допомагати їм. Підгодівля птахів — це дуже велика відповідальність. Тут треба пам’ятати, що свіжа їжа в годівничці має бути завжди, аж до весни, а сама годівничка — доглянута й чиста. Старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман також розповіла про те, які продукти можна використовувати як корм для пернатих. Найбільше смакує птахам несмажене соняшникове насіння.

    Разом із завідувачем сектору природи Михайлом Біланичем та старшим науковим співробітником сектору природи Оленою Бучмей діти зібрали годівничку, яку почепили в замковому парку. Найчастішими відвідувачами годівнички є різні види синичок. Вони не забарилися й «привітали» дітей своїми осінніми пісеньками.

    У заході взяли участь дітки внутрішньо переміщених осіб із Маріуполя та Харкова. Дякуємо Інституту еколого-релігійних студій за надані матеріали для майстер-класу.

Вітаємо з Всеукраїнським днем працівників культури

    Вітаємо Вас із професійним святом Днем працівника культури! Ви даруєте людям радість, несете культуру до кожного серця, кожної душі, а разом з тим, примножуючи велич нашого краю, своєю плідною творчою працею та силою духу звеличуєте рідну Україну! Нехай творча наснага, професійний успіх і любов до своєї роботи ніколи не покидають Вас, нехай здійснюються всі плани та задуми як на професійному, так і на життєвому поприщі. Від усього серця бажаємо Вам міцного здоров’я, благополуччя, щастя, миру, любові та злагоди!

Адміністрація музею.

Анонс

    Запрошуємо діток віком 6-12 років на майстер-клас «Годівничка для синички», який відбудеться  8 листопада о 15 год. в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького (Ужгородський замок)

Реєстрація за ном. 0958913062