14 листопада 2022 року виповнюється 290 років від дня народження єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, просвітителя Андрія Бачинського. Період його перебування на високій церковній посаді називають “золотим віком”, а самого ієрарха — однією з найзначиміших історичних постатей нашого краю. Саме за його правління Мукачівська єпархія стала незалежною, яку матеріально і морально підтримувала сама імператриця Марія Терезія. Зокрема для єпархії вона передала колишню колегію єзуїтів із гімназією і церквою, Ужгородський замок для духовної семінарії, яка була відкрита у грудні 1778 року. Це був перший вищий навчальний заклад на території сучасного Закарпаття. Андрій Бачинський мав великий вплив на його історичну долю.
Створюючи нову експозицїю Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького “З історії духовної культури Закарпаття ХVІІ – початку ХХ століття”, було логічно більшу її частину присвятити саме історії Ужгородської духовної семінарії, яка розміщувалася у стінах замку протягом майже 170 років. Прижиттєвий портрет єпископа Андрія Бачинського знайшов тут гідне місце.
Вже давно був знаний пізньобароковий портрет у повний зріст єпископа Андрія Бачинського із колишньої портретної галереї греко-католицьких єпископів, який нині є власністю Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая. Портрет був написаний у 1792 році віденським академічним маляром Францем Ліндером (1736–1806).
Проте про інший єпископський портрет, пов’язаний з Андрієм Бачинським, виставленим для огляду у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького, фактично дізналися після того, коли відомий археолог та історик Йосип Кобаль знайшов у замкових підвалах полотно із живописом, але у вкрай поганому стані. Після обстеження і професійної реставрації вдалося відновити і сам портрет, і відтворити багато втрачених деталей. Тоді ж музейники змогли представити портрет єпископа Андрія Бачинського для експонування.
На даному портреті єпископ зображений не у повний зріст, як на картині у художньому музеї, а у положенні в три чверті. Як стверджують мистецтвознавці, положення в три чверті підходить для створення особливо виразного портрета, в ньому найбільш повно виявляється характер зображуваної моделі. Образність в основному характеризується площинністю, майже стилізованим узагальненням як у використанні кольору, так і у формотворенні. Хоча обличчя справляє враження пізнішого перемальовування, воно могло бути намальоване набагато пластичніше.
На задньому плані картини художник використав темніші фарби, щоб отримати коричнево-сіре тло, на якому зверху виділити у яскравіших кольорах другий герб єпископа з пеліканами з-під єпископського капелюха з шістьма китицями. З правого боку намальовано темно-синю драпіровану штору.
Невідомий художник зафіксував Бачинського молодим, з відкритим і допитливим обличчям. Гармонійно відтворив високе чоло, що свідчить про гострий розум єпископа, очі, які випромінюють його мудрий погляд на життя. Волосся і довга борода намальовані коричневою фарбою. Декотрі історики мистецтва вважають, що, імовірно, портрет був зроблений приблизно у 1780 році з нагоди урочистого перенесення єпископського осідку з Мукачева до Ужгорода. На голові єпископа видніється камилавка або пілеолус, традиційний головний убір римо-католицького кліру. Фіолетовий колір пілеолусу свідчить про ранг його власника тобто єпископський. Ряса фіолетова з чітко виділеними гудзиками, кількість яких має бути 33 за віком Ісуса Христа. Привертає увагу широкий пояс світло-рожевого кольору, яким обгорнуто єпископську рясу. Ця деталь одягу має назву фасція. Вона мала б бути фіолетового кольору, характерного для єпископського облачення. Виділяються і нарукавники у формі великих манжет так звані поручі. Вони такого ж кольору, як і фасція. Їх єпископ одягає на зап’ястя поверх підрясника. Це означає, що не руки людини, а Господа Ісуса Христа здійснюють таїнства за допомогою Божої сили. Плечі вкриті мандіасом, прикрашеним трьома орнаментальними смугами, що символізують джерела божественної благодаті, а вгорі традиційні аплікації за формою квадратів («скрижалі», тобто Мойсеєві скрижалі Закону), які представляють євангелістів, саме тут Матвія і Марка. Ці аплікації так яскраво задекоровані, що одразу впадають в око. Але це не відволікає погляд від обличчя і самої постаті зображуваного. Ліва рука єпископа тримає дорогоцінний архієрейський наперсний хрест, який йому подарувала імператриця Марія Терезія. Зліва на передньому плані картини зображено овальний стіл, на якому лежить закрите Євангеліє, на яке єпископ спирається правою рукою. Яскравим фоном є біло-червоні закладки священної книги. Вони символізують чистоту, силу та жертовність священнослужителя.
Споглядаючи прижиттєвий портрет єпископа Андрія Бачинського, маємо уяву про зовнішність, внутрішній світ просвітителя, який відчинив закарпатцям двері до Європи.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства