До Дня працівників радіо, телебачення і зв'язку (виставка відділу історії та краєзнавства)


    Цього дня – 16 листопада – відзначаємо День працівників радіо, телебачення і зв'язку. Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького не міг пройти мимо цієї дати. Тому відділ історії та краєзнавства приурочив до свята невеличку імпровізовану виставку.

    Сьогодні – у добу урбанізації, технократизму і прагматиків – у світі майже щодня з'являються нові технології. Часи змінилися. Життя минулих років можливо відтворити, демонструючи старі документи, предмети – свідки старих часів. Цього разу ми представляємо експонати, так чи інакше пов'язані з історією радіо, телебачення і зв'язку, які побутували у 1950-х роках на Закарпатті.


    Привертають увагу стаціонарні телефонні апарати, кожний з яких має свою власну історію. Апарат, за допомогою якого тримали зв'язок на початку будівництва Теребле-Ріцької ГЕС у 1949 р., нині є раритетним.

    Радіо – це чудовий винахід ХХ ст., за допомогою якого прискорився потік інформації у світі. Народження радіо стало результатом тривалого процесу роботи багатьох вчених – натуралістів, фізиків, хіміків, інженерів і винахідників у дуже віддалених у часі та просторі областях. Слово «радіо» походить від латинського radius (радіус), яке означає, що електромагнітні хвилі випромінюють у всіх напрямках простору. Отже, поняття радіо включає в себе все, що необхідно для виробництва електромагнітних хвиль, їх випромінювання, виявлення і прийому.


    Період з 1791 року, коли з'явився перший радіоприймач, до 1898 р., коли в Європі та в Америці вже з'явився радіотелеграф, а в Україні та в Америці перші радіосистеми, можна вважати терміном виникнення радіо. До речі, в Ужгороді перший телеграф (підприємство зв’язку, обладнане комплексом пристроїв для телеграфного зв’язку) з'явився у 1897 р.

    На Закарпатті вже на початку ХХ ст. міська преса активно рекламувала різні види радіоприймачів, запчастин до них. Як видно з газет, які є у музейних фондах, окремі магазини спеціалізувалися на їх розповсюдженні, такі як “Радіо Секереш”, “Радіета” в Ужгороді, “Губертус” у Мукачеві. Найрозповсюдженими марками радіо були “Телефункен”, “Філіпс”, ”Оріон”, пізніше – “РИГА – ВЕФ”. “Урал” та інші. Останні представлені для огляду.


    На Закарпатті вперше позивні радіо прозвучали 10 листопада 1945 р. Тоді радіо розміщувалося на площі Жупанатській в Ужгороді. У 1957 р. ввели в експлуатацію будинок радіо, фото якого можна побачити на стенді. Закарпатське радіо починало мовлення українською і угорською мовами.

    Роздивляючись телевізор “Весна–5” Дніпропетровського концерну “Весна”, сьогодні вже майже ніхто не пам'ятає, а молодь взагалі не знає, що цей завод був одним з найкращих. Найвідомішим і масовим продуктом цього виробника був телевізор “Весна-346”. Ще одним легендарним виробником телевізорів в УРСР був львівський завод “Електрон”, філіал якого знаходився у Сваляві. У 1980-х роках він випустив відразу кілька популярних на весь Радянський Союз моделей кольорових телевізорів, які мали гарну якість зображення, високу надійність і низьке споживання електрики.


    Закарпатське телебачення починає свою історію з 1962 року. Вперше у Хусті було встановлено передавач у тамтешній школі-інтернаті, який у 1964 році перевезли до обласного центру.

Запрошуємо до огляду всіх бажаючих!


Валерія Русин та Василина Палинчак-Кутузова,
наукові співробітники відділу історії та краєзнавства