Перша психологічна допомога: важливі знання для кожного

 Сьогодні, 23 вересня, співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького взяли участь у тригодинному онлайн-тренінгу з «Першої психологічної допомоги», який проводиться у співпраці з Товариством Червоного Хреста України.

Під час тренінгу учасники дізналися більше про реакції людини на стресові та кризові ситуації, способи емоційної підтримки, правила безпечного спілкування з людиною, яка пережила складні події, а також важливість турботи про власний емоційний стан.

Для працівників музею такі знання є надзвичайно важливими, адже музей — це не лише простір збереження культурної спадщини, а й місце зустрічі та взаємодії з людьми. Уміння вчасно підтримати, вислухати та правильно відреагувати у кризовій ситуації є важливою складовою професійної компетентності.

Щиро дякуємо організаторам та фахівцям Товариства Червоного Хреста України за змістовне, практичне й надзвичайно актуальне навчання. Отримані знання та навички є цінними для нашої команди й допоможуть створювати ще більш безпечне та підтримувальне середовище для працівників і відвідувачів музею.

Неллі Гасинець,

ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи

 

Анонс

24 вересня о 15:00 у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбудеться круглий стіл, присвячений перспективам розвитку туристичної галузі Закарпаття.

Участь у заході візьмуть музейники та студенти факультету туризму та історії і міжнародних відносин УжНУ.

Під час зустрічі обговорюватимуть сучасний стан і перспективи розвитку туризму в області, туристичний потенціал Закарпаття, роль музеїв у формуванні туристичних маршрутів, популяризації культурної спадщини та залученні молоді до розвитку туристичної галузі.

Особливу увагу буде приділено взаємодії музейних установ та закладів вищої освіти, обміну досвідом і пошуку нових ідей та можливостей для спільних проєктів.

  24 вересня;

  15:00;

  Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького.

Запрошуємо до діалогу, обміну думками та спільного пошуку перспектив розвитку туризму на Закарпатті!

Відкриття виставки «Дикі хижаки Карпат – герої природи» (відео)

 

Відкриття виставки «Дикі хижаки Карпат – герої природи»

 26 вересня відзначають День Карпат. Це свято було засноване в жовтні 2023 року з ініціативи Карпатської конвенції для того, щоб популяризувати знання про цей унікальний регіон, його природну та культурну спадщину.

​Карпати – це величні гори, покриті прадавніми лісами та пронизані стрімкими потоками, це дім для рослин та тварин. Серед великого різноманіття фауни особливе місце займають хижі ссавці: ведмідь бурий, вовк, рись євразійська… Вони сильні й обережні, непомітні й водночас важливі для збереження природної рівноваги.

Хижаки не вороги людині, а сусіди, з якими важливо навчитися співіснувати змалечку – з розумінням і повагою. З метою привернути увагу дітей та дорослих до різноманіття хижих тварин Карпат, їхньої ролі у природних екосистемах і необхідності, Комунальний заклад позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН» Закарпатської обласної ради та громадська організація «Інститут еколого-релігійних студій» (ІЕРС) у травні цього року організували дитячий екологічний конкурс «Хижаки Карпат: господарі дикої природи».

Роботи переможців відправлені для виставки в Берліні, а для музею відібрані найкращі роботи, створені дітьми Закарпатської області. Виставку відкрила завідувачка сектору природа Руслана Джахман. Вона розповіла про історію свята та ідею виставки. Директорка музею Ольга Шумовська подякувала воїнам ЗСУ за можливість працювати й запропонувала вшанувати хвилиною мовчання всіх, хто загинув за Незалежність України. Вона також відзначила важливість таких виставок для відвідувачів музею. Споглядання тварин, зображених на дитячих малюнках, викликають позитивні й приємні емоції і нагадують про те, хто є справжніми господарями Карпат. Завідувачка відділу екології та захисту довкілля КЗПО «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості «ПАДІЮН» Закарпатської області Оксана Кремінь розповіла про організаційні моменти та номінації конкурсу. Директор Інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей подякував музею за співпрацю та поділився планами на майбутнє.

На виставці представлено 26 малюнків та 9 композицій. У кожній роботі – частинка дитячого світу, щире захоплення, фантазія та бажання пізнавати природу Карпат. Тут хижаки можуть бути грізними мешканцями, турботливими батьками, таємничими героями або просто милими тваринками. Через такі творчі роботи формується екологічна свідомість молодого покоління. Любов до природи починається з цікавості, а турбота про неї – з розуміння її цінності.

Виставка – це подорож стежками Карпат, де серед вікових лісів живуть ведмідь бурий, вовк, рись, лисиця та інші мешканці дикої природи.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Анонс

25 вересня, до Всесвітнього дня туризму Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відкриє свої двері для всіх, хто хоче по-новому подивитися на історію, культуру та туристичні можливості Закарпаття.

На відвідувачів чекатиме можливість безкоштовно ознайомитися з музейними експозиціями, дізнатися більше про історію Ужгородського замку, побачити унікальні музейні предмети та здійснити пізнавальну мандрівку сторінками минулого нашого краю.

Цей день — чудова нагода завітати до музею всією родиною, провести час із користю та відкрити для себе нові цікаві місця, історії й культурні скарби Закарпаття.

🗓️ 25 вересня 2026 року;

⏱️ 14:00–17:00;

📍 Ужгородський замок — Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького;

🏷️ Вхід — вільний.

Запрошуємо провести День відкритих дверей разом із нами та переконатися, що подорожі починаються не лише з нових місць, а й з бажання пізнавати історію та культуру рідного краю.

Чекаємо на вас в Ужгородському замку!

Програма Берчені фест

🏰 БЕРЧЕНІ ФЕСТ

Програма фестивалю:

11:00–15:00

👉🏼Майстер-класи з народних ремесел

Пориньте у світ традиційних ремесел та власноруч створіть щось особливе;

12:00–12:20

👉🏼Урочисте відкриття фестивалю

Покладання квітів у внутрішньому дворику замку біля погрудь Міклоша Берчені та Крістіни Чакі;

12:20–14:30

👉🏼Музична програма

Виступи народних музикантів Ужгородського району — живе звучання традиційної музики Закарпаття.

Запрошуємо разом відчути атмосферу історії, традицій та народної культури!

Чекаємо на вас на «Берчені Фесті»!

Анонс

 26 вересня відзначають День Карпат. Це свято було засноване в жовтні 2023 року з ініціативи Карпатської конвенції для того, щоб популяризувати знання про цей унікальний регіон та його природну й культурну спадщину.

Запрошуємо на виставку дитячих робіт «Дикі хижаки Карпат – герої природи», на якій будуть представлені малюнки та композиції учасників конкурсу «Хижаки Карпат: господарі дикої природи». Конкурс проходив у травні з ініціативи Комунального закладу позашкільної освіти «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості ПАДІЮН» Закарпатської обласної ради та Інституту еколого-релігійних студій.

Відкриття 23 вересня;

15:00;.

Галерея Ужгородського замку 1 поверх.

Коли оживають замкові стіни: незабутній вечір музики, оркестру та щирих емоцій

 Неймовірна атмосфера, синергія епох та справжнє мистецтво під відкритим небом – саме так у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького пройшов грандіозний акустичний концерт. До свого дня народження Діля (Едуард Приступа) – співак, композитор, екс-учасник гурту «Танок на Майдані Конго» – запросив усіх на концерт просто неба, і не хоч де, а в стінах нашої величної фортеці. Цей вечір став унікальною подією, де багатовікова історія краю та сучасне українське мистецтво злилися в єдине ціле, подарувавши гостям відчуття справжнього культурного тріумфу.

У цей вечір артист презентував абсолютно нову, ексклюзивну програму, над якою працював довгий час. Разом із ним на замкову сцену вийшли масштабний оркестр, хор та відомий джазовий піаніст Усеіна Бекіров, чий віртуозний акомпанемент додав вечору особливого шарму. Улюблені мільйонами хіти «Гранули», «Тільки дощ», «I can fly» та інші відомі пісні знайшли друге дихання в новому, глибокому аранжуванні. Потужний інструментальний супровід та багатоголосся хору змусили знайомі мелодії звучати зовсім інакше, а стародавні мури Ужгородського замку стали природними декораціями, які підсилили кожну ноту, акустично збагатили простір та створили неповторний, затишний і навіть містичний затишок.

Едуард також дотримався свого слова та підготував для слухачів декілька дуже раптових і приємних сюрпризів, які до самого початку виступу трималися в суворій таємниці та по-справжньому вразили всіх присутніх. Це, зокрема, виступ хору Академії культури і мистецтв Закарпатської обласної ради.

В ході концерту також було організовано збір коштів на EcoFlow, для одного із підрозділів закарпатців, які захищають нашу країну від ворога.

Енергетика на майданчику була неймовірною: повністю заповнена глядацька зона, тисячі вогнів, щирі сльози радості, гучні оплески та незабутні емоції, які тепер назавжди залишаться в літописі нашого музею.

Щиро дякуємо артистам за неймовірне свято високоякісної музики, а всім гостям – за те, що провели цей вечір разом із нами в самому серці історичного Ужгорода! Гортайте наш фотозвіт, шукайте себе та друзів на світлинах, залишайте лайки та обов’язково діліться своїми враженнями й спогадами!

Василь МІЩАНИН,

старший науковий співробітник відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати ім. Августина Волошина Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького

Відчути подих минулого: в Ужгородському замку відкрилася виставка світлин «Дзеркало старого міста»

 18 вересня 2026 року у стінах Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького в древньому Ужгородському замку до 1133 річчя Ужгорода відкрили виставку світлин «Дзеркало старого міста». Традиційно відкриття виставки розпочалося вшануванням пам’яті всіх, хто загинув у боротьбі за Українську державу. Директорка музею Ольга Шумовська у своєму виступі наголосила на важливості виставкового проєкту як засобу збереження історичної пам’яті та культурної тяглості поколінь. За її словами, представлені матеріали дають змогу простежити зв’язок сучасних мешканців Ужгорода з попередніми поколіннями містян, які проживали та формували міський простір у минулому. Виставку організовано в межах загальноміських благодійних і культурних заходів, спрямованих, зокрема, на збереження історико-культурної спадщини та пам’яті про минуле.

Виставка світлин пропонує зазирнути в Ужгород першої половини XX століття – епоху, коли місто формувало свій унікальний архітектурний фундамент, а на його вулицях панував особливий, неспішний європейський шарм. Десятки рідкісних архівних знімків на мить зупинили час, аби показати нам справжнє обличчя старовинного міста. Завітавши до музею зможете побачити знакові локації – набережні Ужа, площі та затишні вулички Корзо й Волошина – очищеними від сучасного галасу, реклами та машин. Ці кадри зберігають не просто архітектуру, а живі емоції, одяг та повсякденні турботи тогочасних містян.

Фотокопії, представлені в експозиції, виготовлено на основі оригінальних фотографій і поштових листівок, що зберігаються у фондовій збірці музею. Використання цих матеріалів у виставковій практиці забезпечує доступ до візуальних джерел, які документують особливості міського простору та його трансформації впродовж кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.

Поява та поширення перших ілюстрованих поштових карток із зображеннями Ужгорода припадає на кінець ХІХ століття. Такі видання сприяли популяризації міста за межами регіону та виконували функцію своєрідних візуальних репрезентацій його архітектури й міського середовища. Однією з найвідоміших ранніх панорамних світлин є фотографія із видом на правобережну частину Ужгорода, датована 1892 роком. Перша відома листівка із зображенням Ужгородського замку датується 1899 роком. Її видавцями були брати Феверліхт. У міжвоєнний період багато світлин зроблено і надруковано різними тиражами М. Ліхтігом, С. Качуреком, Е. Кантором. Ужгородські книготорговці замовляли листівки у провідних європейських друкарнях: в Лейпцігу, Відні, Парижі, Пряшеві та Будапешті. Великі тиражі листівок друкували в ужгородських друкарнях «Вікторія» та «Уніо». Замовниками переважно були книговидавці та торгівці старовинного Ужгорода Ш. Балаж, Ю. Фельдешій, Бровді-Готліб, Сейкель-Іллеш, «Темац» та ін.

Слід відмітити, що фотографія є важливим історичним джерелом, оскільки забезпечує безпосередню фіксацію об’єктів, подій та явищ певного історичного періоду. Її джерелознавча цінність полягає у можливості зберігати візуальну інформацію та передавати її наступним поколінням. Фотографічні матеріали дають змогу дослідникам реконструювати особливості минулого міського середовища, простежувати його структурні та функціональні зміни, а також аналізувати трансформації архітектури й містобудівного простору. У цьому контексті колекції старих фотографій і поштових листівок становлять важливу складову джерельної бази для дослідження історії та розвитку Ужгорода.

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії,

Меморільного музею-кімнати А. Волошина

ДО ІСТОРІЇ НАШОГО МІСТА. (декілька цікавих фактів за матеріалами з музейного архіву)

 Архівна збірка Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького налічує чимало цікавих та оригінальних рукописів, документів і друкованих видань, які є достовірними джерелами з минулого нашого краю. Тут зберігаються й рідкісні матеріали з історії нашого міста, серед них і описи Ужанського комітату. Серед комітатів краю комітат Унг був одним із найстаріших з часів Угорського королівства, тому багато дослідників досліджували цю тему. У музеї є монографія Ужанського комітату авторства першого історика міста Ужгород Кароя Мейсароша, яка зберігається у рукописному варіанті фрагментами. Інтерес являє для істориків і краєзнавців й інша, надрукована, монографія на цю тему. ЇЇ автором є Янош Горват. Окрім того, нами розпочато опис з перекладом 2 рукописів від нього: „Ungvár város eredeti határleirása” («Опис меж міста Ужгород») та „Ungvár eredeti neve” («Походження назви Ужгород»), написані вірогідніше у ХІХ ст.

Що вдалося дізнатися про самого автора - Яноша Горвата? Відомо, що він народився у 1802 р. у Палоці (нині сучасне село в Словаччині Павловце-над-Угом), яке історично належало до комітату Унґ. Родина Горват була однією з найбагатших родин комітату, володіла землями в селі Палоц, яке дало їм свою назву. Янош Горват виховувався у військовій школі, пізніше працював управителем панського маєтку. Був активним учасником визвольної війни 1848-49 року. З 1853 до своєї смерті у 1876 році займав посаду архіваріуса Ужанського комітату. Як відзначає у своєму дослідженні «З історії архіву комітату Унг» відомий історик і краєзнавець Юрій Чотарі, перші відомості про архівні зібрання у комітаті з'являються вже у 1620 році. З роками книги, рукописи, акти тощо накопичувалися, що привело до нестачі приміщень для зберігання і комплектування, тому архіви постійно переносилися або перевозилися, часто зберігалися в приватних будинках. В епоху великих реформ у 60-і роки ХІХ ст. державна адміністрація комітату визнала, що для управління архівами слід найняти окрему особу, оскільки колекції документів вимагали не періодичної, а постійної систематизації. Відтоді була запроваджена посада архіваріуса.

Історія написання монографії про Ужанський комітат досить цікава. Обидва автори — і Янош Горват, і Карой Мейсарош майже одночасно підготували свої дослідження, однак тільки праця архіваріуса була опублікована при його житті. Загальні збори Угорського історичного товариства 19 січня 1868 року, що зафіксовано у його віснику “Századok” (“Століття”) за лютий, прийняли рішення, що дослідження Яноша Горвата та Кароя Мейсароша мають бути рецензовані, і, залежно від того, яке з них виявиться кращим, тому має бути надана не лише моральна, а й фінансова підтримка, що мало би бути прикладом для усіх міст і комітатів. За фінансовою допомогою від комітату, який їх підтримав, обидва дослідники звернулися до влади вже наступного року (1869), розпочавши передплату на видання. На жаль, Мейсарошу не вдалося вчасно ознайомити членів Угорського історичного товариства, що призвело до непорозуміння і схилило терези на користь Яноша Горвата. 2 зошити останнього були видані у 1872 році, проте подальше видання зупинилося із-за смерті автора. У ХVI випуску щорічника “Századok” (“Століття”) за 1882 рік повідомлялося, що дописувач за ініціалами I.B. ще у 1868 р. у місцевій газеті „Ungvári közlöny” («Ужгородські вісті») звернувся до керівництва комітату довірити Карою Мейсарошу видання монографії якнайскоріше у зв'язку з похилим віком автора. Хоч останній і відписав у наступному номері газети, що робота над рукописом завершена, вона не була опублікована. Фактично рукопис, три частини якого фрагментами зберігаються у фондах музею, датують 1880-1881 роком.

Монографія Яноша Горвата про Ужанський комітат була опублікована угорською мовою в 1872 році в Унгварі, у друкарні вдови Кароя Єгера. Дослідження присвячене доктору юридичних та філософських наук графу Івану Вандштайну-Вортенбергському, тодішньому наджупану Ужанського комітату. Книга залишилася незавершеною, були надруковані лише I та II зошити (загалом 112 сторінок) запланованої більшої книги у вигляді брошури, у м'якій обкладинці видавця, декорованій вихідними даними та гербом Ужанського комітату. Обидва зошити скріплені в книжковий блок коричневого кольору. Перший зошит налічує 48 с., другий зошит — з 49-112с.

Що спонукало до написання монографії, автор наголошує у передмові: працюючи на посаді архіваріуса, перебираючи і систематизуючи кожний документ щодо історії краю, його багатого на події минулого, ніхто не написав про це для нащадків на основі зібраних достовірних даних в архіві. За задумом архіваріуса, що описано у вступі у 1-му зошиті, уся книга мала складатися з 9 розділів, розбитих на окремі підрозділи: від походження назви комітату до його географічного та геологічного положення, топографічних і гідрографічних умов, фауну та флору, адміністративно-судову систему, історію, релігію, список шляхетних родин комітату за алфавітним порядком і за їх походженням. Проте зміст опублікованих двох зошитів розкриває тільки 2 розділи з їх підрозділами.

Праця Яноша Горвата «Монографія Ужанського комітату» була однією з перших спроб комплексного наукового осмислення історичного комітату Унг і є цінним джерелом з крайової історії та бібліографічного дослідження нашого минулого.

Валерія Русин,

завідувач відділу історії та краєзнавства