«Дорога до храму»


    Більше тисячі років тому, у далекому 988 році Київська Русь прийняла християнство. Відтепер це свято Україна щороку відзначає 28 липня. В часи середньовіччя фактор релігії відігравав вагому роль у становленні і, головне, визнанні державності. Чимало істориків переконані, що саме прийняття християнства дозволило Русі заявити про себе як про велику і потужну європейську державу. Вже в ХІ столітті Київська Русь стала одним з найвпливовіших міжнародних гравців на європейському континенті.


    В Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького проводилася тематична година з нагоди відзначення Дня Хрещення Київської Русі - «Дорога до храму». Зав. відділу науково-освітньої роботи Марич Марія розповіла дітям, як було прийнято християнство на наших землях.

    Першою правителькою Русі, що офіційно прийняла християнство, стала вдова князя Ігоря, княгиня Ольга. Проте її заходи не дали бажаних результатів. Діяльність Ольги не знаходила підтримки і розуміння у її найближчому оточенні. Продовжити справу своєї бабусі - хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією - зміг лише князь Володимир Великий. Він, переконавшись, що для зміцнення держави та її престижу потрібна нова віра, вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ. Влітку 988 р. великий князь Володимир Святославович був охрещений в церкві св. Іакова в Херсонесі. Князь розіслав людей, які оголосили про хрещення всіх жителів Києва у водах Дніпра. Скориставшись своїм авторитетом, він разом з корсунськими попами безперешкодно охрестив киян 988 року. Сталося це на місці, де води річки Почайни впадають в Дніпро.


    За переказами, Володимир у перший по хрещенні день наказав скидати ідолів, рубати й палити. На місцях, де вони стояли, побудували християнські церкви. Про те, з якою рішучістю Володимир впроваджував християнство свідчать літописи. Приміром, князь оголосив у Києві, що коли хтось із багатих і убогих, великих і малих не прийде у призначений день на річку, щоб прийняти хрещення, того він буде вважати своїм ворогом. У призначений день усі жителі Києва з жінками і дітьми прийшли на Дніпро. Всі увійшли у воду і стояли: дехто по шию, інші по груди; малі діти біля берега, матері тримали на руках немовлят; священики стояли на березі і читали молитви хрещення. Володимир, бачачи це, радів, що він і його люди пізнали істинного Бога. Цього дня, як зауважує літописець, земля і небо раділи.


    Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток культури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань стародавніх слов'ян містився страх перед стихійними силами природи, ворожими і панівними, то християнство плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом.

    Велике задоволення вихованці літньої школи отримали взявши участь у майстер-класі по малюванню, який провела художниця Нателла Овсієнко, та навчилися створювати свої кольорові блокнотики для нотаток.


    Крім того, діти відвідали бібліотеку Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та ознайомилися з книжковою виставкою «Хрещення Русі України. Історія віків», яку створила бібліотекар Сачавська Наталія.

    На завершення заходу діти оглянули виставки та експозиції музею і прослухали цікаву екскурсію, яку провела ст. науковий співробітник науково-освітнього відділу Лангвізер Маріанна.

Зав. відділу науково-освітньої
роботи М. Марич