Оглядаючи художні полотна в експозиційних залах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, часто привертає увагу картина з краєвидом старого Ужгорода. Цікавість викликає не тільки давність живопису, але й манера малювання. Картина виконана академічно, у теплих тонах, олійною фарбою. Перед нами відкривається панорама Ужгорода. На загальному фоні міського краєвиду чітко виділяються дві триярусні вежі Хрестовоздвиженського греко-католицького кафедрального собору, а зліва здалеку височіє стародавній Ужгородський замок. Цілісна композиція полотна розвиває інтерес до сприйняття виду нашого древнього міста наприкінці ХІХ ст.
“Вид Ужгорода” - таку назву дав своїй картині знаний митець Ференц Гевердле, коли малював її у 1890 р. Музей придбав це полотно у 1965 р.
 |
“ВИД УЖГОРОДА” Ференц Гевердле. Картина. 1890 р.
Полотно, олія (До Дня Ужгорода) |
Досліджуючи історію картини, ми знайшли цікаві факти і про самого художника. Ференц Гевердле, вчитель, згодом вчитель гімназії, художник, народився 1841 р. у Буді. Спочатку він навчався малюванню у Якоба Мороштоні в Будапешті, а на початку 1860-х років отримав диплом у Віденській художній академії. Після закінчення студій працював у Бухаресті і Константинополі, звідки повернувся до Будапешта. 31 жовтня 1868 р. Гевердле був призначений на посаду вчителя малювання до Ужгородської королівської чоловічої гімназії ім. Другетів, де пропрацював 30 років, коли у 1898 р. пішов у відставку за станом здоров'я. У гімназії він успішно організував студію образотворчого мистецтва, яку завжди старався модернізувати. Відомо, що у 1877-78 навчальному році йому вдалося придбати 48 мольбертів, акварельні, олійні фарби, пензлі для малювання. За цей період Ференц Гевердле виховав ціле покоління молодих людей, здібних до живопису Серед його талановитих учнів були Дюло Віраг, Андор Новак, Ігнац Рошкович. До речі, портрет І. Рошковича, намальований його вчителем Гевердле у 1884 р., зараз знаходиться в Національній галереї Будапешта. Визнання Гевердле як знаної особистості, відомого художника він отримав ще при своєму житті. 30-річний ювілей його вчительської діяльності широко відзначили у цілому місті у 1898 р.: від вітальних промов у гімназії Еммануїла Рошковича, Яноша Петрідеса, директора навчального закладу Ласло Годолі та інших, до урочистих богослужінь у католицький церкві і греко-католицькому соборі Ужгорода, так і до званої вечері в готелі “Корона”.
Не забули згадати про діяльність Гевердле і тоді, коли у листопаді 1910 р. до Ужгорода надійшла звістка про смерть художника у рідному Будапешті, яка наздогнала його у 69-річному віці.
Ференц Гевердле, дійсний член художнього Національного Салону Будапешта, активний учасник сезонних вернісажів, був різножанровим художником. Він залишив по собі і гарні пейзажі, і натюрморти, і портрети. Портрети відомих історичних і державних діячів, таких як Л. Кошут, Г. Дайка, І. Сечені, принесли йому неабияку популярність. Про його захоплення сакральним мистецтвом свідчать твори за релігійною тематикою, згадаймо хоча б замовлення від дирекції гімназії створити образи Пресвятої Діви Марії і Св. Імре, або доручення самого єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Юлія Фірцака реставрувати ікони.
Валерія Русин, завідувач
відділу історії та краєзнавства музею
