Ужгородський замок на поштових листівках та світлинах першої половини ХХ ст.

    Ужгородський замок – перлина міста і є його найдревнішою і найціннішою історико-архітектурною будовою. Його історія нараховує не одну сотню років, а стіни зберігають не одну таємницю. Згадки про існування укріплення Гунг на час переходу угорців у кінці ІХ ст. через Карпатські перевали у Тисо-Дунайську низовину зустрічаємо в угорських літописах ХІІ ст. Володарями укріплення були родини Обо (до початку XIV ст.),  Другетів  (від початку XIV ст. до 1691) та Міклош Берчені  (1691-1711). Протягом 1778-1944 рр. тут розташовувалася Ужгородська богословська семінарія. А з 1947 р. замок став прихистком для Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.

    За час свого існування фортеця зазнавала численних реконструкцій. У 1653 р. були укріплені зовнішні оборонні стіни, а у 1658 – в´їзд до фортеці. Наприкінці ХVI ст. замок остаточно набуває сучасного вигляду. Втім, палацову будівлю потім ще кілька разів перебудовували та удосконалювали – у 1709-1710 рр. (за часів Міклоша Берчені), у 1776-1778 рр. (після перенесення сюди духовної семінарії)  та у 1946-1947 рр., коли тут було вирішено розмістити музей.

    Сам замок неодноразово ставав об’єктом для зображення на творах мистецтва, а з появою фотоапарата – і на світлинах. У фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігаються численні листівки та фотографії, які зображують фортецю з різних ракурсів та у різні періоди. Метою ж цієї виставки є показати відвідувачу зовнішній вигляд замку та його околиць у першій половині ХХ ст. Частина представлених фотографій та поштових листівок були зроблені й належали відомому краєзнавцю П. Сові. Також є фотографії, виготовлені місцевими фотографами С. Качуреком, М. Поратунським та В. Чижмарем.

    Зокрема, привертає увагу поєднання старовинних фотографій із сучасними, на яких увазі відвідувачів представлений вигляд деяких локацій замку у давнину й тепер. 

    Виставка триватиме з 09 вересня 2022 р. по 14 жовтня 2022 р.


Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства