Ікона «Різдво Пресвятої Богородиці». ХІХ ст. Дерево, фарба. Розмір 32.5 х 27 см Ікону передано Закарпатському краєзнавчому музею Чопською митницею у 1982 р. |
21 вересня християни східного обряду відзначають Різдво Пресвятої Богородиці, а християни західного обряду – 8 вересня. Різдво Пресвятої Богородиці у народі – Друга Пречиста – день, що ознаменував появу на світ майбутньої Святої, матері Ісуса Христа. Це одне з найважливіших церковних свят з якого починається календарний цикл релігійних свят. Воно належить до дванадесятих свят, пов'язаних із земним життям Ісуса Христа.
Ікони цієї тематики сповнені особливої урочистості та людської теплоти. Народження у безплідних батьків Йоакима і Анни дитини, котра мала стати матір’ю Бога, є приводом до особливої радості. Іконографія привертає увагу в першу чергу своїм жанровим характером з великою кількістю персонажів та детальним відтворенням сцен. Такий підхід має на меті передати атмосферу радісного дійства, співучасником якого стає кожен глядач. Виразні паралелі іконографічної схеми Різдва Марії перегукуються зі сценами народження таких святих: Миколай, Параскева та Іван Предтеча.
Християни відзначають це свято приблизно з V століття, а у Х столітті з'являються перші ікони присвячені Пречистій Богородиці. Згідно з переказами, Марія народилася у благочестивій родині Йоакима та Анни. У пари довгий час не було дітей, і вже в немолодому віці Бог вислухав їхні молитви і послав їм дитину. Цю радісну звістку подружжю приніс ангел, і незабаром у них народилася дівчинка Марія. Йоаким і Анна пообіцяли віддати дитину на служіння Богу, і після трьох років ввели її в Єрусалимський Храм, де дівчина перебувала до повноліття.
Лариса Ганусинець, Михайло Джахман –
співробітники відділу експозиційної та
науково-методичної роботи