Не тільки література, але й історія сповнена прекрасних історій кохання. Були сумні, але були й надихаючі, повні надії, легендарні стосунки, які навіть могли бути символами вічного кохання.
У день св. Валентина згадаємо 3 відомі пари, життя яких є прикладом кохання і вірності.3 відомі пари, життя яких є прикладом кохання і вірності. З ними пов'язані деякі експонати, які зберігаються у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького. Адже за сюжетами багатьох світлин, картин, змістом окремих листів, документів часто криється цікава любовна інтрига, драматична життєва історія, а персональні речі ще більше розкривають особистість.
Граф Міклош Берчені (1665-1725) та його прекрасна дружина Крістіна Чакі (1654-1723) посідають особливе місце серед володарів Ужгородського замку. Незважаючи на значну різницю у віці (Крістіна була старша за чоловіка на 11 років), між ними встановилися найтепліші відносини. На масницю 1695 року Чакі і Берчені відгуляли помпезне весілля. Сімейна пара своїм родинним гніздом обрала Ужгородський замок. 13 років вони проживали у цій фортеці, за їх часів Ужгородський замок зажив найбільшого свого розквіту. Коли Міклош Берчені після поразки визвольної війни 1711 р. обрав долю вигнанця й оселився в далекому Родошто (нині Текірдаг у Туреччині), Крістіна, залишивши усе своє багатство на батьківщині, розділила з чоловіком нелегке життя на чужині.
Подружжя залишилося вірним один одному не тільки в житті, але і у смерті, адже поховані разом у м. Кошице (Словаччина) у соборі Св. Анни.
Барон Жигмонд (Жиго) Перені (1870-1946) – спадкоємець знаної угорської шляхетної династії Перені, яка на початку ХХ ст. зазнала занепаду. Правнук наджупана Угочанського комітату, страченого учасника угорської революції 1848-1849 рр., здобувши освіту в Оксфорді, успішно будував політичну кар'єру, коли випадкова зустріч з юною американкою стала фатальною...
Елеанор Перені (1918 -2009) — походила із заможної американської родини Елліса Спенсера Стоуна і письменниці Грейс Зерінг Стоун. Працювала редактором Harper's Bazaar, авторка кількох книг і есе.
19-річна Елеанор подорожувала з матір’ю Європою, коли одного разу в Будапешті за обідом в одному із відомих ресторанів, зустріла Жиго Перені. Це було кохання з першого погляду. Незабаром після цього пара одружилася у Венеції у 1937 р. і переїхала до занедбаного маєтку родини чоловіка у Севлюші. Жиго отримав належний дозвіл на переселення туди разом зі своєю американською дружиною. Йшлося про палац (нині відреставрований палац Перені у Виноградові), фруктовий сад, які можна було якось відновити у життєздатний маєток. Незважаючи на скрутне становище родини, подружжя активно ремонтувало будинок, відновлювало винні підвали, парк. З початком другої світової війни Перені, хвилюючись за свою вагітну дружину, переконав Елеанор повернутися до США. З того часу подружжя було розлучено роками, їхні стосунки були напруженими через війну, труднощі та втрату дому. В Нью-Йорку Елеанор сама виховувала сина Пітера. Кохання було загублене в часі, але не в пам’яті.
Станіслав Дністрянський (1870 – 1935) – один з найвизначніших правників України, професор Львівського, Віденського і Празького університетів, ректор, проректор і довголітній декан правничого факультету Українського вільного університету в Празі, автор проекту Конституції ЗУНР.
Софія Дністрянська (1885-1956) – визначна українська піаністка, педагог і музикознавець, активна популяризаторка української музики.
Шляхи їх зустрілися на початку ХХ століття: 20 липня 1901 р. Софія Рудницька, молодша сестра академіка НАН України – географа Степана Рудницького, вийшла заміж за Станіслава Дністрянського. Цей знаменний день у житті пари запам'ятався навічно, про що свідчать і срібний браслет з гравіруванням, подарунок від чоловіка в день весілля, і перстень гуцульський різьблений дерев'яний, який подарувала дружина Станіславу Дністрянському в день весілля в 1901 р. Вони чудово розумілися, проживши разом гармонійне і щасливе життя. Раптова смерть чоловіка у 1935 р. глибоко торкнулася Софії, яка рано овдовіла. Вона пережила свого коханого на 21 рік. Її поховано поряд з улюбленим чоловіком на цвинтарі Кальварія в Ужгороді. Символічним є те, що перепоховання Софії Дністрянської відбулося 29 березня 2001 року, в рік сотої річниці з дня шлюбу Софії Рудницької із Станіславом Дністрянським.
Валерія Русин, завідувач відділу історії та краєзнавства.
Іветта Горкій, завідувач відділу маркетингу та розвитку музею
Аліна Церковнюк, фотограф