11 грудня 2025 р. в стінах Ужгородського замку відбулася лекція до до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. До нашого музею завітали учні 9-го класу Ужгородського ліцею №8 разом із класним керівником.
Чорнобильська катастрофа — наймасштабніша екологічна трагедія сучасної епохи, яка сталася 26 квітня 1986 року внаслідок вибуху реактора четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС. Потужність викиду була співмірною з дією близько 300 атомних бомб, скинутих на Хіросіму у серпні 1945 року. Аварія повністю зруйнувала атомний реактор, спричинила значний вихід радіоактивних речовин у навколишнє середовище, а утворена радіоактивна хмара поширилася на великі території колишнього СРСР.
Із вступним словом до учнів звернулася директорка обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, підкресливши важливість збереження пам’яті про подібні події, аби в майбутньому людство не допустило повторення таких трагедій. Старша наукова співробітниця відділу науково-освітньої роботи Іванна Бабинець розповіла учням про про причини та наслідки Чорнобильської катастрофи. Було наголошено на тому, що радянська влада замовчувала факт аварії в Чорнобилі. Люди, які жили в сусідніх містах, нічого не знали про те, що трапилося. Вперше про вибух на ЧАЕС заговорили в шведських ЗМІ.
Чорнобиль — це не лише масштабна трагедія, а й символ надзвичайної відваги тисячі наших співвітчизників, які долучилися до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вони, ризикуючи власним життям і здоров’ям, виконали свій обов’язок та убезпечили людство від згубного впливу й подальшого поширення радіації. Для школярів було показано короткий відеоролик, який засвідчує подвиг ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Своїми спогадами часів трагедії на ЧАЕС поділилася і класна керівниця Анна Гутич.
На заході також було презентовано книги по тематиці Чорнобилю за сприяння завідувачки наукової бібліотеки ЗОКМ ім. Т. Легоцького Наталії Сачавської. Учні мали змогу ознайомитися із численними світлинами, поданими у книзі "Імення зорі Чорнобиль".
Дякуємо учням та їхній вчительці за інтерес та активність на заході! Такі зустрічі не просто допомагають розвивати музейну педагогіку, а й роблять навчання для учнів живим і змістовним.