Сьогоднішній день, 7 грудня, в календарі – це День української хустки. І хоч це неофіційне свято, але воно є важливим для нашої культури й національної ідентичності, адже спрямоване на збереження традицій та символіки української хустки як оберегу, ознаки жіночої краси, мудрості та єдності українського народу. Сам День української хустки був започаткований у 2019 році.
Кілька днів тому, 4 грудня, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького був проведений тематичний захід «Традиційне і сучасне закарпатської хустки», метою якого було ознайомити із різноманітністю цих головних уборів, їх призначенням й особливостями. Крім традиційних хусток різних районів Закарпаття із фондів нашого музею, були представлені й сучасні хустки від бренду Shpalta та художниці Оксани Брензович як елемент сучасного жіночого образу.
Сьогодні ж, у саме свято, ми б хотіли представити вашій увазі деякі ілюстративні матеріали з збірок нашого музею, які репрезентують хустки з інших регіонів України. Це, зокрема, філателістичні експонати – марки Укрпошти із серії «Традиційні головні убори українців». Цю серію з 12 марок випускали протягом 2006-2008 роках. Представлені тут зображення демонструють автентичні жіночі убори з різних регіонів України (хустки, намітки, очіпки), які показують багатство української культури. Тут жінки в убрусі та хутряній шапці (Київська Русь, ХІ-ХІV ст.), в хустках (Київщина, ХІХ-поч. XX ст.), в намітці (Західне Полісся, ХVІІІ-поч. ХХ ст. та Гуцульщина, ХVІІІ-ХІХст.), в хустці (Гуцульщина, кінець ХІХ-поч. XX ст. та Центральна Україна, XX ст.), очіпку (Полтавщина, ХІХ-поч. XX ст.), в очіпку (Полтавщина, ХІХ-поч. XX ст.) та в хустці на очіпку (Чернігівщина, кінець ХІХ-поч. XX ст.).
Інтерес викликає й українознавча література, яка теж містить зображення жіночих головних уборів з різних місцевостей нашої держави. До прикладу, у посібнику «Культура і побут населення України» (Київ, 1991), який знаходиться у книжковому фонді бібліотеки нашого музею, наведені зображення жіночого вбрання голови (за Ф. Вовком) та традиційного одягу мешканців регіонів України (за Ю. Павловичем, З. Васіною, Т. Ніколаєвою, О. Слінчак). Географічно вони охоплюють Київщину, Полтавщину, Наддніпрянщину, Гуцульщину, Поділля, Волинь тощо.
Як бачимо, способів зав’язування та носіння хустки на теренах української держави було чимало. Та поєднує їх одне – хустка виконувала роль не лише як елемент одягу, а й як визначних соціального та економічного статусу жінки і її сім’ї. Була це і обрядова річ, яку використовували для захисту, як оберіг або ж щоб дарувати вроду й щастя. Тож не тільки в День української хустки пам’ятаймо про звичаї й традиції, пов’язані з цим предметом одягу.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
