Наступною зупинкою нашої робочої поїздки маршрутом «Золота підкова Львівщини» став надзвичайно витончений і водночас строгий Підгорецький замок — одна з найяскравіших перлин української та європейської палацової архітектури.
Тут нас гостинно зустрів пан Ігор Петрович, завідувач відділу «Підгорецький замок». Варто зазначити, що замки, які входять до маршруту «Золота підкова Львівщини», є саме відділами, адже всі вони працюють під егідою Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького. Тож окрему подяку за організацію цієї поїздки знову висловлюємо генеральному директору галереї — панові Тарасу Возняку.
І от перед нами постала легенда, знана далеко за межами України. Як розповів пан Ігор, палац, первісно двоповерховий, із триповерховими бічними павільйонами та вежею, було зведено за проєктом венеційського архітектора Андреа дель Аква за участю французького інженера Гійома Левассера де Боплана. Концепцію відпочинкової резиденції — «Марса після ратних подвигів» — утілено в архітектурі та декоративному оздобленні споруди гетьманом коронним Станіславом Матеушем Жевуським у 1718–1728 роках.
Справжнього розквіту Підгірці зазнали за часів магната і воєводи Вацлава Петра Жевуського (1728–1760-ті рр.), коли палац наповнився вишуканими мистецькими колекціями, військовими трофеями, архівами з унікальними документами, орієнтальними інтер’єрами, театральними дійствами та звуками оркестру. У 1833–1865 роках зусиллями магната і публіциста Леона Жевуського тут було проведено наукову музеєфікацію палацу, впорядковано колекції та здійснено інвентаризацію малярських творів.
Із початком Другої світової війни князь Роман Владислав Сангушко евакуював значну частину збірки, яка згодом стала основою мистецької колекції у Сан-Паулу (Бразилія). У подальші десятиліття історико-архітектурний комплекс зазнав нищівних втрат унаслідок воєнних лихоліть та пожежі 1956 року. У 1997 році Підгорецький замок увійшов до складу Львівської національної галереї мистецтв.
Сьогодні величні інтер’єри палацу, на жаль, не збереглися, за винятком унікальних міжкімнатних порталів і камінів. Та попри це, Підгорецький замок вражає не стільки внутрішнім наповненням, скільки своїм духом і особливим настроєм. Уява мимоволі повертає відвідувачів до первісного образу палацу з Дзеркальною, Золотою, Жовтою, Зеленою, Кармазиновою та Лицарською залами, Мозаїчним і Китайським кабінетами, до його пишного й продуманого убранства.
Окреме захоплення викликають зовнішні укріплення та фортифікаційні елементи комплексу, які й досі промовляють самі за себе, нагадуючи про оборонний характер цієї шляхетної резиденції. Саме вони привертають особливу увагу людей і стали символом багатьох історичних перипетій, а також натхненням для митців з усього світу, котрі присвячували палацу свої твори, копіювали з нього інші архітектурні шедеври і навіть знімали фільми про нього і в ньому.
Тож щиро дякуємо колегам Підгорецького замку за теплий прийом, змістовну розповідь та можливість доторкнутися до живої історії. А всіх колег, поціновувачів культурної спадщини запрошуємо відвідати Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, де історія також оживає у музейних залах.
Михайло Лесів,
завідувач відділу науково-освітнього відділу
