23 грудня у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького до Всесвітнього дня кросворду у вузькому колі було представлено кросворд «Ужгородський замок».
Кросворд (англ. Crossword – перехрестя слів) визначається як лінгвістична задача, що полягає у заповненні пересічних рядків клітинок літерами, які утворюють слова за заданими дефініціями.
Офіційною точкою відліку в історії сучасного кросворда є 21 грудня 1913 року. Саме цього дня у недільному випуску газети The New York World (додаток «Fun») було опубліковано авторську розробку журналіста Артура Вінна. Об’єкт мав ромбоподібну структуру і спочатку був ідентифікований автором як «Word-cross». Унаслідок технічної помилки при верстці назва була трансформована у «Cross-word», що згодом закріпилося як стандартний термін у лексикографії. В українській мові кросворд ще називають «хрестиківкою»
Первинна модель А. Вінна відрізнялася від сучасної архітектоніки відсутністю порожніх (чорних) секторів усередині ігрового поля. Протягом 1920-х років відбулася стандартизація правил складання кросвордів: впровадження симетрії сітки, використання чорних блоків для розділення слів, класифікація за географічним принципом. Сьогодні існує безліч видів цієї гри: скандинавські (сканворди), угорські (філворди), японські, ключі та чайнворди.
З наукової точки зору, регулярне розгадування кросвордів стимулює нейропластичність головного мозку. Дослідження в галузі когнітивної психології підтверджують позитивні ефекти.
Щорічне відзначення 21 грудня як Дня народження кросворда виконує функцію популяризації інтелектуального дозвілля. Станом на 2025 рік, ця дата є міжнародно визнаним професійним святом для укладачів (круцивербістів) та любителів лінгвістичних задач.
Так поступово кросворд трансформувався з газетної розваги початку XX століття у глобальний культурний феномен. Його вивчення в межах медіалінгвістики та психології дозволяє глибше зрозуміти механізми взаємодії людини з текстовою інформацією та способи підтримки когнітивного здоров'я нації.
Найближчим часом співробітники планують створювати кросворди різної складності. Спочатку – для юних відвідувачів музею, а згодом – для інших вікових категорій і таким чином популяризувати музей та Ужгородський замок серед поціновувачів історії.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії,
Меморільного музею-кімнати А. Волошина
