12 грудня музейники Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького розпочали свою робочупоіздку до колег Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького.
Візит розпочався з поселення у величних апартаментах Палацу Потоцьких — однієї з найяскравіших архітектурних перлин кінця ХІХ століття. Саме тут, серед залів, де зберігаються шедеври європейського мистецтва XIV–XVIII ст., ми відчули особливий дух Галичини — шляхетний, витриманий, сповнений історії.
Згодом у палаці відбулася тепла й щира зустріч з директором Галереї — паном Тарасом Возняком — та командою співробітників, що працюють під її егідою. Невимушена розмова за філіжанкою кави переросла у конструктивний діалог про спільні виклики, перспективи та можливі форми співпраці. Саме тут і прозвучав символічний заклик: «дружити музеями». Ми із задоволенням обмінялися подарунками: Львів отримав частинку Закарпаття, а наша команда — запрошення до мандрівки філіалами галереї, під час якої нас люб’язно супроводжували пан Віктор Кушніренко - відомий український діяч культури, директор Благодійного фонду «Підгорецький замок», а також пан Андрій Ценкін - завідувач відділу реставрації ЛНГМ ім. Б.Г.Возницького.
Першою зупинкою став Жовківський замок — легендарна резиденція, що пам’ятає добу Івана Мазепи, короля Яна III Собеського та численних європейських послів. Біля брами нас одразу зустрів представник замку - пан Євген Янушевич, який провів всіх крізь його історичні зали. Ми побачили відтворену кузню, величну гетьманську залу та безліч експозицій, серед яких особливо вразили виставкові простори з творами образотворчого мистецтва світового рівня.
Неможливо оминути і виняткову виставку «Шлях Творення: сакральна скульптура Галичини кінця XVII — початку XIX століть», яку недарма вже охрестили «Дивом Різдва у Жовкві». Скульптурні шедеври галицьких майстрів — попередників, сучасників та послідовників Івана Георга Пінзеля, зокрема Йогана Пфістера, Томаса Гуттера, Францішека Олендзького, Антона Осінського та інших — стали справжнім відкриттям і джерелом натхнення. До слова реставрацією цих скульптур займався і пан Андрій Ценкін.
Під час цієї мандрівки наші музейники не лише змогли насолодилися мистецтвом та історією, але й змогли побачити «внутрішню кухню» роботи колег. Це був цінний, теплий і професійно насичений день, що подарував нові знання та розширив горизонти для взаємного збагачення досвідом.
Щиро дякуємо Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького, її керівництву та співробітникам за гостинність, відкритість і теплу атмосферу.
Ми з нетерпінням очікуємо на продовження співпраці, нові зустрічі та спільні проєкти, адже щира музейна дружба завжди приносить найкращі плоди.
Михайло Лесів,
завідувач відділу науково-освітньої роботи
