Музейні експонати – свідки історій кохання

 Не тільки література, але й історія сповнена прекрасних історій кохання. Були сумні, але були й надихаючі, повні надії, легендарні стосунки, які навіть могли бути символами вічного кохання.

У день св. Валентина згадаємо 3 відомі пари, життя яких є прикладом кохання і вірності.3 відомі пари, життя яких є прикладом кохання і вірності. З ними пов'язані деякі експонати, які зберігаються у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького. Адже за сюжетами багатьох світлин, картин, змістом окремих листів, документів часто криється цікава любовна інтрига, драматична життєва історія, а персональні речі ще більше розкривають особистість.


Граф Міклош Берчені (1665-1725) та його прекрасна дружина Крістіна Чакі (1654-1723) посідають особливе місце серед володарів Ужгородського замку. Незважаючи на значну різницю у віці (Крістіна була старша за чоловіка на 11 років), між ними встановилися найтепліші відносини. На масницю 1695 року Чакі і Берчені відгуляли помпезне весілля. Сімейна пара своїм родинним гніздом обрала Ужгородський замок. 13 років вони проживали у цій фортеці, за їх часів Ужгородський замок зажив найбільшого свого розквіту. Коли Міклош Берчені після поразки визвольної війни 1711 р. обрав долю вигнанця й оселився в далекому Родошто (нині Текірдаг у Туреччині), Крістіна, залишивши усе своє багатство на батьківщині, розділила з чоловіком нелегке життя на чужині.
Подружжя залишилося вірним один одному не тільки в житті, але і у смерті, адже поховані разом у м. Кошице (Словаччина) у соборі Св. Анни.

Барон Жигмонд (Жиго) Перені (1870-1946) – спадкоємець знаної угорської шляхетної династії Перені, яка на початку ХХ ст. зазнала занепаду. Правнук наджупана Угочанського комітату, страченого учасника угорської революції 1848-1849 рр., здобувши освіту в Оксфорді, успішно будував політичну кар'єру, коли випадкова зустріч з юною американкою стала фатальною...
Елеанор Перені (1918 -2009) — походила із заможної американської родини Елліса Спенсера Стоуна і письменниці Грейс Зерінг Стоун. Працювала редактором Harper's Bazaar, авторка кількох книг і есе.
19-річна Елеанор подорожувала з матір’ю Європою, коли одного разу в Будапешті за обідом в одному із відомих ресторанів, зустріла Жиго Перені. Це було кохання з першого погляду. Незабаром після цього пара одружилася у Венеції у 1937 р. і переїхала до занедбаного маєтку родини чоловіка у Севлюші. Жиго отримав належний дозвіл на переселення туди разом зі своєю американською дружиною. Йшлося про палац (нині відреставрований палац Перені у Виноградові), фруктовий сад, які можна було якось відновити у життєздатний маєток. Незважаючи на скрутне становище родини, подружжя активно ремонтувало будинок, відновлювало винні підвали, парк. З початком другої світової війни Перені, хвилюючись за свою вагітну дружину, переконав Елеанор повернутися до США. З того часу подружжя було розлучено роками, їхні стосунки були напруженими через війну, труднощі та втрату дому. В Нью-Йорку Елеанор сама виховувала сина Пітера. Кохання було загублене в часі, але не в пам’яті.

Станіслав Дністрянський (1870 – 1935) – один з найвизначніших правників України, професор Львівського, Віденського і Празького університетів, ректор, проректор і довголітній декан правничого факультету Українського вільного університету в Празі, автор проекту Конституції ЗУНР.
Софія Дністрянська (1885-1956) – визначна українська піаністка, педагог і музикознавець, активна популяризаторка української музики.
Шляхи їх зустрілися на початку ХХ століття: 20 липня 1901 р. Софія Рудницька, молодша сестра академіка НАН України – географа Степана Рудницького, вийшла заміж за Станіслава Дністрянського. Цей знаменний день у житті пари запам'ятався навічно, про що свідчать і срібний браслет з гравіруванням, подарунок від чоловіка в день весілля, і перстень гуцульський різьблений дерев'яний, який подарувала дружина Станіславу Дністрянському в день весілля в 1901 р. Вони чудово розумілися, проживши разом гармонійне і щасливе життя. Раптова смерть чоловіка у 1935 р. глибоко торкнулася Софії, яка рано овдовіла. Вона пережила свого коханого на 21 рік. Її поховано поряд з улюбленим чоловіком на цвинтарі Кальварія в Ужгороді. Символічним є те, що перепоховання Софії Дністрянської відбулося 29 березня 2001 року, в рік сотої річниці з дня шлюбу Софії Рудницької із Станіславом Дністрянським.
Валерія Русин, завідувач відділу історії та краєзнавства.
Іветта Горкій, завідувач відділу маркетингу та розвитку музею
Аліна Церковнюк, фотограф

День Святого Валентина, який щорічно відзначають 14 лютого, здавна оповитий різними таємницями та легендами його походження. День всіх закоханих – це не лише свято романтики, кохання та ніжності. Як повідомляють різні джерела, свято оповите багатьма легендами і ніхто достеменно не знає, чи існував святий Валентин і чи справді він вперше подарував коханій романтичну «валентинку».
💕
В Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького з нагоди Дня Святого Валентина відбувся майстер-клас по виготовленню «валентинок» до Дня Святого Валентина, який провела зав. відділом науково-освітньої роботи та промоції Балла К.Ю. та ст. наук. співробітник Олейник А-М. С. для діток тимчасово переміщених осіб. Власноруч виготовляли «валентинки». Познайомилися з історію походження та різновидами декоративних елементів для оформлення «валентинок». Отже, лише від фантазії творця залежить, яка «валентинка» у вас вийде. Метою майстер-класу було: сприяти ментальному здоров’ю; Надати дітям можливість розвинути свою творчість та уяву, створюючи унікальні валентинки, які відображатимуть їхні власні почуття та ідеї; Забезпечити атмосферу радості та позитиву, даруючи дітям можливість весело провести час, відчувши радість власної творчості; Створити можливість для дітей тимчасово переміщених осіб зустрітися, об'єднатися та взаємодіяти, спільно працюючи над створенням валентинок; Ознайомити учасників із історією та традиціями Дня Святого Валентина, дозволяючи їм ліпше розуміти сенс та значення цього свята; Забезпечити дітей тимчасово переміщених осіб підтримкою та відчуттям належності до спільноти, сприяючи їхньому психосоціальному благополуччю.
Відділ науково-освітньої роботи та промоції





«Україна українцям – гасло виборів 12 лютого»

  Сьогодні виповнюється 85 років з дня проведення виборів до Сойму Карпатської України (далі КУ) – законодавчого органу влади КУ. Вибори до Сойму були призначенні, ще 12 січня 1939 року, оголошенням міністерства внутрішніх справ уряду Карпатської України за підписом Августина Волошина. Зважаючи на складну ситуацію політичні партії в краї були розпущені. Всі проукраїнські партії згуртувалися в Українське національне об'єднання (УНО). Його головою було призначено Федора Ревая.




УНО під час передвиборчої компанії проводило активну агітацію серед населення Карпатської України. Тисячі листівок у містах та селах краю закликали всіх прийти на вибори й проголосувати за кандидатів від УНО. Підтвердженням цьому є також висвітлення виборчого процесу у газеті «Нова свобода» за січень – лютий 1939 року. Весь виборчий процес проходив на основі Виборчого Закону Чехословацької Республіки, який продовжував діяти на території краю.




Нарешті, у неділю, 12 лютого 1939 року пройшли вибори до Сойму. Вибори розпочалися о 8 годині ранку і тривали до 15 години. Більшість населення на заклик священиків пішла на виборчі дільниці для волевиявлення після недільної літургії. Кожен громадянин повинен був взяти участь у виборах. Від цього обов'язку звільнялися тільки особи, вік яких більше 70 років та важкохворі.
Усі 32 мандати здобуло Українське національне об'єднання. Із 92,5% мешканців нашого краю, що взяли участь у виборах, 92,4% проголосували за УНО. Вибори пройшли у спокійній атмосфері без значних порушень, і їх результати можна вважати достовірними. Потрібно відзначити, що жителі деяких населених пунктів віддали більшість голосів проти УНО. Це свідчить про те, що виборці мали змогу вільно висловлювати свою думку.
Вже незабаром в оновленій експозиції Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького «Карпатська Україна. 1938 – 1939» наші відвідувачі зможуть ознайомитися з оригінальними експонатами та науково-інформаційним матеріалом, які відображають цю визначну подію історії нашого краю та українського народу.
Михайло Джахман – завідувач відділу новітньої історії та Меморільного музею-кімнати А. Волошина




Кіно сьогодення💕

  Сьогодні В Ужгородському замку показали короткометражні фільми про кохання та війну.

Усі стрічки – українські та зняті після 24 лютого 2022 року. Автори фіксують нову воєнну реальність з перспективи особистого життя та романтичних стосунків.
Охочих до перегляду було чимало. Саме такі фільми надзвичайно актуальні у нашому сьогоденні, оскільки передають новітню історію України.




Науково-освітній захід «Природні валентинки»

 Напередодні Дня Валентина наукові співробітники сектору природи організували для дітей цікавий науково-освітній захід «Природні валентинки». Його учасниками були  вихованці гуртка «Основи фенології» (керівник Андрусь Г. М.), що діє при КЗПО «Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості  «ПАДІЮН» та діти внутрішньо переміщених осіб.  


Старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман розповіла   про біорізноманіття Карпат та рослини, на яких можна побачити візерунки у вигляді серця. Наприклад: на пелюстках шафранів та підсніжників часто є темні плями серцеподібної форми, квітки первоцвітів та калачиків лісових  складаються із пелюстків-сердечок. Найбільше дітей вразила   гостя з Японії – дицентра прекрасна, яка навесні зацвітає в ужгородських дворах. Її квітки рожевого кольору і мають вигляд серця, пронизаного стрілою. Вони є справжньою квітковою валентинкою.  Серцеподібну форму мають і листочки та плоди у рослин. Лицевий диск схожий на серце і  в рідкісної сови-сипухи, яка гніздиться на Закарпатті.



Під час заходу дітки виготовляли також валентинки, які подарують своїм близьким людям. А на майстер-клас до них «завітали» казкові герої  із сету іграшок для екотеатру «Пізнавай світ разом з нами», який отримали музейники від Інституту еколого-релігійних студій. Сова сіра та зайчик розповідали про історію Дня Валентина. Кожен учень міг спробувати себе в ролі актора, приміряти ляльку і озвучити її. 


На завершення заходу науковці провели екскурсію  по експозиції «Природа Закарпаття». Під час екскурсії діти шукали експонати-валентинки та виконували додаткові завдання у залах.

                                   Руслана Джахман старший науковий   співробітник сектору природи

 Меморіальний парк "Красне поле" - філіал Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького готується до відзначення пам'ятних дат.

Цьогоріч наш край відзначатиме пам'ятні дати - 85 років з дня проголошення незалежності Карпатської України та 150-річчя від дня народження громадсько-політичного та культурно-освітнього й релігійного діяча, президента Карпатської України Августина Волошина.
Проголошення Карпатської України 15 березня 1939 року стало результатом багаторічної діяльності українських патріотичних сил та перетворила Закарпаття з периферії в епіцентр українського визвольного руху і державотворення. Красне поле під Хустом – найдорожчий Пантеон борців за незалежність молодої Карпатоукраїнської держави. Це велике поле нерідко називають Карпатськими Крутами.
Саме до подій березня оновлюється частково експозиційна частина філії. Також постійно підтримується у гарному стані територія. Туристи та мешканці нашого краю регулярно відвідують Меморіальний парк, який є історичним місцем та береже у собі спогади.





До 100-річчя від дня народження професора


Я.І. Штернберга (1924 -2024)
Важливим аспектом діяльності Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького була і є науково-просвітницька робота, музейна педагогіка не тільки на базі експозицій і виставок, але і поза музеєм.
Так, наприкінці січня ц.р., у відділі документів іноземними мовами Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка, Валерія Русин провела незвичайний урок, присвячений 100-річниці від дня народження професора, доктора історичних наук Якова Ісаковича Штернберга. У своїй презентації у формі невимушеної бесіди завідувач відділу історії та краєзнавства музею поділилася спогадами про свого колишнього викладача, коротко ознайомивши присутніх із життєвим і творчим шляхом вченого. Як музейницею, так і працівниками бібліотеки були підготовлені для огляду монографії, цікаві публікації Я.І. Штернберга.
Згадуючи його як педагога, прискіпливого дослідника, ерудита, інтелігента, виступаюча підкреслила, що дослідження Штернберга витримали випробування часом. Вони продовжують зберігати важливе наукове, пізнавальне і виховне значення. Багато цінних книг, досліджень з історії нашого краю ХІХ – початку ХХ ст., оригінальних матеріалів, що стосуються діяльності церкви на Закарпатті, зокрема реформатської, вчений передав до краєзнавчого музею.
Усім, його учням, колегам, музейникам Яків Ісакович запам'ятався як винятково віддана своїй справі особистість.
Валерія Русин, завідувач відділу історії та краєзнавства

Міжнародне співробітництво

 З робочим візитом делегація Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького у складі директора Ольги Шумовської, зав. відлілу історії та краєзнавства Валерії Русин, зав. відділу новітньої історії Михайла Джахмана, перебувала у місті Болдогковаралйа. Під час зустрічі консорціума HUSKROUA INTERREG обговорювались питання фінансової та партнерської співпраці з угорськими та словацькими партнерами, а також проєктним менеджером ГО«АСОЦІАЦІЯ ПРОЄКТНИХ МЕНЕДЖЕРІВ „ЯДРО“» Ксенією Охотник. Спільна історична спадщинна і сусідство, а ще спільні проєкти по туризму та наукова кооперація важливі аспекти подальшої співпраці між трьома країнами.


Науково-освітній захід до Всесвітнього дня водно-болотних угідь

      2 лютого 1971 року в м. Рамсар (Іран) була підписана Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, як середовище існування водоплавних птахів. Всесвітній день водно-болотних угідь відзначають із 1997 року.  Традиційно у всьому світі проводять різноманітні природоохоронні заходи та акції з метою популяризації знань про водно-болотні екосистеми та їх роль у природі та житті людини.

     До  цього дня наукові співробітники сектору природи організували в музеї науково-освітній масовий захід «Водно-болотні угіддя і люди» для учнів школи «Caritas Sсhool» (керівниця Марія Симкович). Старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман розповіла дітям про значення водно-болотних угідь для людства. На жаль, у минулому багато боліт на території Закарпаття було осушено і зараз вчені працюють над тим, щоб відновити ці екосистеми. Як відновлювали болото «Чорне багно», учні дізналися після перегляду відео сюжету, який надали для показу колеги з Інституту еколого-релігійних студій.


     У експозиції «Природа Закарпаття» дітки дізналися багато цікавої інформації про жителів водойм та про важливість водно-болотних угідь нашого краю  для відпочинку мігруючих птахів. Під час екскурсії школярі фотографувалися, порівнювали розмах своїх  рук із розмахом крил беркута, розгадували кросворд, грали в гру «Правда-неправда» та з’ясували, що болото – це не бруд із яким воно найбільше асоціюється, а цінна екосистема. Водно-болотні угіддя регулюють клімат, дають нам їжу, поглинають вуглець, тому є дуже важливими для життєдіяльності людини.





  




 Сьогодні, в рамках перебування у Закарпатській області, наш музей відвідала делегація Івано-Франківської обласної ради у супроводі керівного складу Закарпатської обласної ради. Зустрічала поважних гостей в.о. директора музею, учений секретар Андреа Ронай. Вона ознайомила представників Івано - Франківської обласної ради з історією Ужгородського замку, провела ознайомчу екскурсію по експозиціях та виставках музею. Андреа Ронай розповіла гостям, що попри важкі часи, які переживає Україна, Закарпатський обласний краєзнавчий музей, як провідний обласний заклад культури, робить все можливе для збереження та популяризації нашого історичного надбання та культури. Розповіла також і про головні напрямки діяльності закладу, про проблеми з якими стикається музей та наголосила на здобутках і успіхах закладу у 2023 році.