Згідно з доповідною запискою № 207 від 30.05.2022 з метою поглиблення наукової роботи на тему «Біологічні та краєзнавчі дослідження життєвого простору церковних веж на Закарпатті» завідувач сектору природи Біланич М. взяв участь у триденному виїзді (з 9 по 11 червня) у Мукачівський район Закарпатської області. До співпраці в експедиції він був запрошений старшим науковим співробітником Інституту екології Карпат Національної академії наук України Андрієм-Тарасом Баштою, провідним науковцем у сфері дослідження птахів та рукокрилих. Разом з ними у команді був орнітолог з м. Берегова Леонід Покритюк.
Під час експедиції дослідницькою групою було обстежено низку храмів (деякі з яких є дерев’яними) у великій частині сіл і селищ Мукачівського району: околиць м. Мукачева, м. Свалява та смт Іршава. Експертами були обстежені:
Греко-католицькі храми в селах: Кучава, Лецьовиця, Ділок, Макарьово, Доробратово, Загаття, Дубино, Обава, Чабин;
Православні храми в селах: Бистриця, Вільховица, Брестів, Софія, Яблунів, Залужжя (Мукачівського р-ну) та с. Плоске, що на колишній Свалявщині;
Римо-католицькі храми в селах: Лалово, Фрідяшово, Барбово, Мукачівського району.
У цілому під час експедиції було обстежено 25 храмів у 23 населених пунктах Закарпаття. Виявлено, що для цих районів у цей час під дахом храму живуть виводкові колонії та поодинокі особини вуханя звичайного (Plecotus auritus) та нічниці великої (Myotis myotis) та кажана пізнього. Кажани зустрічались у 10 храмах (тобто в 40% обстежених храмів). Окрім храмів була обстежена і одна печера в с. Кучава, Мукачівського району, в якій живуть кажани - підковик малий (Rhinolophus hipposideros) - що є також цікавим фактом для природничого краєзнавства.
У кількох хамах виявлено хижих птахів: сича хатнього (Athene noctua) та сипухи (Tyto alba). На ялинках, які зростають біля храмів, часто селяться вухаті сови, сліди яких – пелетки – дослідники зафіксували і в цій експедиції. З інших птахів зауважували на стінах храмів гнізда ластівок міських (Delichon urbica), горихвісток (Phoenicurus ochruros), голубів (Columba) … У чотирьох храмах були зазначені сліди життєдіяльності куниці.
Окрім біорізноманіття храмового простору, дослідили також етнографічні особливості назв та різноманіття конструкцій церковних клепал (калатал) у визначеному регіоні. Клепала, деркачі, ковтала та ще кілька синонімів – має цей важливий прилад, який застосовується у Великодну п’ятницю замість дзвонів. Він буває різних форм та розмірів і є у всіх храмах православної, греко-католицької та римо-католицької конфесій.
У ході досліджень робили систематичну фотофіксацію місць та об’єктів досліджень. Зібрані фотоматеріали за умови відповідності їх вимогам до музейних експонатів можуть бути переданий до фондів музею.