Щороку у жовтні ми вшановуємо річницю Революції на граніті – студентського протестного руху 1990 року, що став однією з перших масових ненасильницьких акцій громадянської непокори в новітній історії України. Молодь із різних регіонів країни вийшла на головну площу столиці з вимогою політичних і суспільних змін. Серед основних вимог учасників Революції на граніті були відмова від союзного договору, дострокові вибори, відставка голови Ради міністрів УРСР Віталія Масола, повернення українських призовників на батьківщину та націоналізація майна КПУ і ЛКСМУ. 15 жовтня біля Верховної Ради відбувся масовий мітинг, протестувальники зайняли червоний корпус КНУ. 16 жовтня з’явилося наметове містечко біля парламенту, до студентів приєдналися робітники, і протест охопив регіони. Влада пішла на поступки, створивши комісію для переговорів, і 17 жовтня частково визнала вимоги протестувальників. Революція на граніті завершилася перемогою – вперше радянська влада під тиском громадськості погодилася на політичні зміни.
Закарпаття, попри свою віддаленість від центру, було тісно залучене до загальноукраїнських процесів. Саме тут, у середовищі студентів та інтелігенції, ширилася ідея єдності та самостійності України, що відлунювала з київського Майдану. Для нашого краю ця революція стала важливим поштовхом до активнішої участі у формуванні громадянського суспільства та усвідомлення власної ролі у всенаціональному русі.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, як хранитель історичної пам’яті, не оминає увагою подій кінця ХХ століття. Адже саме через призму минулого ми краще усвідомлюємо сучасність. У стінах Ужгородського замку експозиції нагадують, що боротьба за свободу і гідність є невід’ємною складовою української історії.
Сьогодні, згадуючи Революцію на граніті, ми віддаємо шану сміливості студентів і всіх тих, хто боровся за майбутнє України. Їхня відвага стала прикладом для наступних поколінь і важливою віхою на шляху до незалежності та демократії.
Ігор Шніцер,
к.і.н., старший науковий співробітник відділу
новітньої історії, Меморіального музею-кімнати А. Волошина
